Економічні злочини та виведення капіталу в офшорні юрисдикції залишаються однією з найбільших загроз для фінансової та енергетичної безпеки України. Навіть в умовах воєнного стану, жорстких санкцій РНБО та оголошення у карний розшук, окремі представники великого бізнесу продовжують використовувати розгалужені мережі підставних компаній для легалізації тіньових доходів та утримання елітного майна в країнах Європейського Союзу. Цей прецедент демонструє критичні прогалини в системі міжнародного фінансового моніторингу та підкреслює важливість прозорості бенефіціарної власності для припинення протиправних фінансових потоків.
Тіньові активи у Куршевелі та ремонт у Швейцарії: нове розслідування щодо Костянтина Григоришина
Як стало відомо з детального розслідування журналістів програми Радіо Свобода, підсанкційний бізнесмен Костянтин Григоришин, оголошений в Україні у розшук, є фактичним власником люксової нерухомості у Франції та Швейцарії. Завдяки витоку закритих даних реєстрів Люксембургу, зібраних французькою газетою Le Monde та опрацьованих журналістами-розслідувачами мережі OCCRP, вдалося з’ясувати такі факти:
-
Майно у Франції: Через люксембурзьку компанію Cressida (бенефіціаром якої Григоришин є щонайменше з 2019 року) олігарх володіє двома елітними шале на території престижного гірськолижного курорту Куршевель. Загальна площа цих об’єктів перевищує 850 кв. м, а сукупна вартість майна компанії оцінюється у майже 70 мільйонів євро.
-
Швейцарська вілла: У листопаді 2025 року бізнесмен офіційно вказав своєю новою адресою реєстрації маєток площею 415 кв. м поблизу Женевського озера. Попри те, що номінальним власником об’єкта є громадянин Швейцарії, саме Григоришин виступає офіційним заявником на проведення капітальної реконструкції та перепланування цієї вілли.
«За версією українського слідства, у період з 2020 по 2024 роки через підконтрольне бізнесмену підприємство „Сумиобленерго“ було незаконно виведено близько 68 мільйонів гривень за допомогою фіктивної посади „радника“ з мільйонним окладом».
Сам Костянтин Григоришин, який має чинне громадянство РФ та України, заперечує звинувачення правоохоронців через своїх захисників, називаючи справу політично вмотивованою, а накладені санкції РНБО — «позасудовою розправою».
Системні перекоси та фінансові лазівки: чому олігархам вдається уникати конфіскації
Аналіз цієї справи оголює низку системних проблем у сфері боротьби з корупцією та контролю за стратегічними активами держави:
-
Номінальні утримувачі та трастові мережі: Протягом років активи оформлювалися на довірених осіб (наприклад, громадян Кіпру), які формально володіють частками в українських обленерго через офшори з Британських Віргінських Островів.
-
Низька ефективність корпоративного управління: Наявність частки держави (у випадку з «Сумиобленерго» — 25%) не завадила внутрішньому менеджменту створювати штучні посади з дистанційним графіком (4 години на тиждень) та виплачувати заробітну плату у розмірі 1,5 мільйона гривень на місяць.
-
Повільний механізм арешту закордонних активів: Оголошення у внутрішній розшук БЕБ та СБУ не веде до автоматичного заморожування активів у ЄС. Процес переходу до міжнародного розшуку (Інтерпол) та блокування рахунків у Люксембургу чи Швейцарії вимагає тривалих бюрократичних процедур.
-
Множинне громадянство як інструмент захисту: Наявність паспортів кількох держав дозволяє фігурантам кримінальних проваджень маневрувати між юрисдикціями та уникати екстрадиції до України.
Пам’ятка для громадян: як корупція в енергетиці впливає на кожного та як протидіяти правопорушенням
Зловживання у сфері енергетики — це не просто абстрактні цифри у звітах правоохоронців, це прямий удар по кишенях споживачів та стабільності критичної інфраструктури.
-
Тарифоутворення та збитки: Кошти, які незаконно виводяться з обленерго на утримання закордонних шале, закладаються у витрати підприємства. Це позбавляє модернізаційного ресурсу українські мережі, які й без того потерпають від обстрілів.
-
Громадянський контроль та моніторинг: Кожен споживач має право знати, куди йдуть його кошти. Громадяни можуть відстежувати структуру власності регіональних постачальників через відкриті реєстри (наприклад, Опендатабот чи YouControl).
-
Повідомлення про корупційні ризики: Якщо вам відомо про факти розкрадання майна, фіктивного працевлаштування або вимоги хабарів у структурах енергетичного сектору, необхідно негайно повідомляти профільні антикорупційні органи.
-
Інформаційна гігієна: Важливо підтримувати якісні журналістські розслідування, які викривають приховані статки чиновників за кордоном, адже саме публічний резонанс часто змушує європейські інституції активувати процедури фінансового моніторингу.
Для детальнішого ознайомлення із процесом моніторингу фінансових операцій, правилами перевірки кінцевих бенефіціарних власників та заходами щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, ви можете звернутися до офіційних роз’яснень на вебресурсі Державної служби фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг).