Глобалізація українського бізнесу у 2026 році досягла безпрецедентних масштабів. Бажаючи вийти на ринки ЄС та США, підприємці активно відкривають фірми у Польщі, Німеччині, Великій Британії та інших юрисдикціях. Проте володіння іноземними корпоративними правами накладає на українських податкових резидентів жорсткі зобов’язання в рамках правил КІК (контрольованих іноземних компаній). Інтеграція міжнародних стандартів обміну інформацією робить закордонні активи повністю прозорими для ДПС, а незнання локальних правил веде до серйозних фінансових втрат.
Ключові помилки контролерів КІК
Багато власників бізнесу досі вважають, що якщо компанія зареєстрована поза межами України, то вітчизняні податківці про неї не дізнаються. Це найнебезпечніший міф. Аналізуючи практику за останні роки, юристи виділяють кілька типових прорахунків підприємців:
- Ігнорування факту фактичного контролю. Навіть якщо ви не є прямим акціонером юридичної особи, але маєте право давати обов’язкові до виконання вказівки або розпоряджатися банківськими рахунками компанії, ви визнаєтесь її контролером.
- Неподання повідомлення про набуття або відчуження частки. Закон дає рівно 60 днів на те, щоб поінформувати ДПС про купівлю, відкриття або продаж іноземної компанії.
- Повне ігнорування щорічного звітування. Фізичні особи зобов’язані подавати звітність щороку до 1 травня разом із майновою декларацією. Сама наявність КІК зобов’язує власника підготувати та вчасно надіслати звіт КІК, незалежно від того, чи принесла компанія прибуток, чи спрацювала в мінус.
- Плутанина між обов’язком звітувати та обов’язком платити податки. Подача звіту — обов’язкова для всіх. А от оподаткування прибутку залежить від багатьох факторів (наприклад, якщо сукупний дохід усіх ваших іноземних компаній не перевищує 2 млн євро, податок з прибутку КІК не сплачується, але звітувати все одно потрібно).
Космічні штрафи: яка ціна помилки у 2026 році?
Законодавство України передбачає вкрай сувору фінансову відповідальність за порушення правил КІК. Оскільки розмір штрафів прив’язаний до прожиткового мінімуму, у 2026 році суми виглядають наступним чином:
- За неподання повідомлення про відкриття/закриття КІК (протягом 60 днів) — штраф становить 300 прожиткових мінімумів, що дорівнює 998 400 грн.
- За неподання річного звіту КІК — фінансова санкція у розмірі 100 прожиткових мінімумів, тобто 332 800 грн.
- За несвоєчасне подання звіту — нарахування штрафу за кожен день прострочення (1 прожитковий мінімум за день), але загалом не більше 998 400 грн.
- Приховування або відображення неповних даних у звіті — 3% від суми доходу компанії або 25% від скоригованого прибутку (максимально до 3 328 000 грн).
Важливий нюанс 2026 року: В Україні наразі діє тимчасовий мораторій, завдяки якому штрафи за порушення правил КІК не застосовуються під час воєнного стану та протягом 6 місяців після його завершення. Проте це не амністія. Усі зобов’язання зберігаються, і після закінчення пільгового періоду податкова матиме право провести перевірки за попередні 7 років.
З огляду на автоматичний обмін податковою інформацією (CRS), приховати іноземну структуру стає неможливо. Щоб уникнути мільйонних фінансових втрат у майбутньому, підготовку документів варто довіряти експертам. Фахівці юридичної компанії YANKIV https://yankiv.com/ допоможуть правильно структурувати іноземні активи, провести аудит фінансової звітності та безпомилково подати всі необхідні документи до контролюючих органів.