Ефективність міжнародного санкційного режиму залишається одним із ключових чинників у здатності України стримувати повномасштабну агресію. Попри численні пакети обмежень, запроваджені країнами Заходу, російський військово-промисловий комплекс демонструє високу адаптивність, продовжуючи отримувати високотехнологічні компоненти через розгалужені мережі третіх країн і посередників. Демонстрація речових доказів іноземного походження в новітній російській зброї є критично важливою для залучення європейських партнерів до ліквідації лазівок у системі експортного контролю.
Речові докази для дипломатів: українська влада продемонструвала послам ЄС начинку ворожої зброї
Як повідомляє авторитетне аналітичне видання ZN.ua, Уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк спільно з представниками СБУ та Офісу Генерального прокурора провели стратегічну зустріч із послами європейських держав. Головною метою заходу стало наочне доведення фактів неефективності поточних обмежень та заклики до негайного посилення санкційного тиску.
Дипломатам продемонстрували уламки та плати ракет «Циркон», «Калібр», Х-101, а також ударних безпілотників «Герань-2» (Shahed), які атакували українські міста під час нещодавніх масованих ударів. Усередині цих засобів ураження виявлено мікросхеми та вузли, вироблені у США, Швейцарії, Німеччині, Великій Британії, Японії та Китаї, причому значна частина з них виготовлена вже у поточному році. На противагу цьому, плати нової російської ракети «Орєшнік» містили виключно застарілі російські та білоруські компоненти періоду 2004–2014 років.
«Країна-агресорка не здатна завдавати руйнівних ракетних ударів самостійно без залучення промислової бази та компонентів з інших країн. В одній лише крилатій ракеті Х-101 може міститися до 250 імпортних електронних елементів, а в ударних БПЛА — до 400 одиниць».
Системні чинники обходу санкцій: чому іноземні деталі досі потрапляють до РФ
Проведена зустріч та дані українських спецслужб дозволяють виділити ключові чинники та системні перекоси, які дозволяють Кремлю підтримувати роботу свого ВПК:
-
Реекспорт через тіньові фірми-прокладки: Товари подвійного призначення не постачаються напряму. Вони закуповуються через мережу посередників у понад 20 країнах світу (включаючи ОАЕ, Малайзію, Бразилію).
-
Білоруський транзит та внутрішнє виробництво: Особливу небезпеку становить вільний доступ Білорусі до іноземної електроніки. Мінський завод «Інтеграл» активно виробляє плати та чипи для російських крилатих ракет, використовуючи закордонне обладнання та сировину.
-
Надприбутки від тіньового флоту: За оцінками експертів, функціонування російського тіньового танкерного флоту принесло агресору у 2025 році понад 101 мільярд доларів, які конвертуються у закупівлю підсанкційних комплектуючих.
-
Відсутність персональної відповідальності перевізників: Капітани суден, менеджмент компаній-посередників та фінансові установи у третіх країнах часто уникають персональних санкцій через брак скоординованого моніторингу між Україною та ЄС.
Гігієна безпеки та санкційний контроль: пам’ятка для суспільства та бізнесу
Протидія незаконному обходу санкцій — це комплексне завдання, яке потребує залучення не лише урядів, а й громадянського суспільства та відповідального бізнесу.
-
Ретельний комплаєнс для підприємців: Українським компаніям, які працюють у сфері ІТ, логістики чи імпорту електроніки, важливо детально перевіряти кінцевих отримувачів продукції, щоб випадково не стати елементом ланцюга реекспорту до країн-сателітів РФ.
-
Моніторинг іноземних брендів: Громадяни та громадські організації можуть долучатися до публічного тиску на міжнародних виробників (на кшталт виробників мікрочипів), чия продукція регулярно виявляється у зброї. Публічний резонанс змушує компанії ретельніше контролювати своїх дистриб’юторів.
-
Аналіз відкритих даних (OSINT): Використання публічних баз даних та платформ дає змогу волонтерам самостійно відстежувати маршрути суден тіньового флоту та ідентифікувати підставні компанії.
-
Підтримка офіційних ініціатив: Повідомлення про виявлені факти колабораціонізму чи спроби обходу санкцій всередині країни допомагають правоохоронцям ефективніше формувати доказову базу для міжнародних судів та нових санкційних пакетів ЄС.
З метою детального ознайомлення з чинними санкційними списками України, реєстрами фізичних та юридичних осіб, щодо яких застосовано обмежувальні заходи, а також для отримання методичних рекомендацій щодо реалізації санкційної політики держави, ви можете відвідати офіційний портал Апарату Ради національної безпеки і оборони України (РНБО).