Опалювальний сезон 2026–2027 років у Києві може стати одним із найскладніших за весь час воєнного стану. Через систематичні ворожі атаки та суттєве пошкодження об’єктів критичної інфраструктури значну частину теплоелектроцентралей столиці зруйновано або виведено з ладу. Міська влада та енергетики закликають мешканців заздалегідь подбати про енергонезалежність своїх осель і готуватися до можливих тривалих обмежень електро- та теплопостачання. Докладніше про поточний стан енергосистеми міста повідомляє видання 34.ua.
Поточний стан столичної енергоінфраструктури та заходи влади
Унаслідок комбінованих ракетно-дронових ударів ключові генеруючі потужності столиці зазнали критичних уражень. Відновлення зруйнованого обладнання ТЕЦ вимагає значного часу, унікальних комплектуючих та залучення міжнародної допомоги, що унеможливлює швидкий вихід на повноцінну потужність до початку морозів.
Для мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій міська влада та профільні служби реалізують комплекс превентивних заходів:
Формування мережі локальної децентралізованої генерації шляхом встановлення когенераційних газопоршневих установок у різних районах міста.
Закупівля та монтаж резервних джерел живлення (потужних генераторів та акумуляторних систем) для забезпечення безперебійної роботи комунальних насосних станцій водопостачання та теплопунктів.
Підготовка пересувних мобільних котелень, які зможуть оперативніше подавати тепло до лікарень, пологових будинків та інших соціально важливих об’єктів.
Розширення мережі «Пунктів Незламності» та облаштування їх засобами автономного зв’язку, обігріву й джерелами електроенергії.
Як зазначив експерт з питань енергетики та ЖКГ Олег Попенко: «Зараз головне завдання для Києва — це максимальна децентралізація. Втрата великих ТЕЦ змушує переходити на блочно-модульні котельні та автономні генератори для кожної висотки, щоб уникнути заморожування будинкових систем у разі сильних морозів».
Системні чинники та передумови ускладнення опалювального сезону
Високий рівень ризиків для столичної інфраструктури зумовлений низкою фундаментальних факторів:
Критична залежність висотного житлового фонду від централізованого електро- та теплопостачання.
Дефіцит магістральних мережевих потужностей для перетоку електроенергії з інших регіонів України.
Високий ступінь зношеності теплових мереж, що підвищує ризик аварійних поривів при стрибках тиску чи температури.
Необхідність постійного захисту об’єктів енергетики від повторних повітряних атак ворога.
Практичні поради для киян щодо підготовки осель до зимового періоду
Для зменшення тепловтрат та забезпечення життєдіяльності під час можливих блек-аутів фахівці рекомендують розробити чіткий план дій:
Проведіть термомодернізацію та утеплення квартири. Ущільніть віконні рами, балкони, вхідні двері та встановіть тепловідбиваючі екрани за батареями опалення.
Забезпечте альтернативні джерела живлення та освітлення. Придбайте зарядні станції, повербанки, світлодіодні ліхтарі та акумуляторні лампи.
Запасіться питною та технічною водою, а також продуктами тривалого зберігання. Сформуйте щонайменше 3–5-денний недоторканний запас води та їжі, яка не потребує тривалого термічного приготування.
Подбайте о безпечних засобах обігріву. Використовуйте якісний теплий одяг, термобілизну, спальні мішки та грілки; утримайтеся від використання несертифікованих саморобних обігрівачів чи газових балонів у квартирах.
Об’єднуйте зусилля з сусідами та ОСББ. Спільно дбайте про утеплення під’їздів, збереження тепла в місцях загального користування та підготовку будинкових інженерних мереж до знеструмлень.