Стрімкий розвиток цифрових сервісів за останні роки сформував в Україні величезний ринок самозайнятих осіб, які співпрацюють із платформами доставки, замовлення таксі чи оренди житла. Проте тривалий час цей сектор перебував у сірій зоні оподаткування, оскільки більшість водіїв та кур’єрів не реєструвалися як ФОП, а компанії-оператори виконували функцію суто інформаційних посередників. У межах виконання вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), український парламент пішов на кардинальне реформування правил гри, запровадивши спеціальний податковий режим для доходів, отриманих через онлайн-платформи.
Оподаткування цифрових гігантів: Рада затвердила нові правила з 2027 року
Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому резонансний законопроєкт, який запроваджує кардинальні зміни в оподаткуванні доходів фізичних осіб, котрі заробляють через популярні онлайн-сервіси. Про це повідомляє ділове аналітичне видання FB C.biz.ua.
Відповідно до ухваленого закону, який почне повноцінно діяти з 2027 року, популярні сервіси (такі як Bolt, Uklon, Glovo, Uber та Airbnb) набувають статусу податкових агентів. Тепер цифрові платформи будуть зобов’язані автоматично передавати інформацію про доходи своїх користувачів-виконавців до Державної податкової служби. Спеціальна пільгова ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) для самозайнятих кур’єрів та водіїв таксі становитиме 10%, причому окрема сплата військового збору в межах цього режиму не передбачена.
Цитата: «Замість стандартних 18% ПДФО та військового збору, які більшість водіїв таксі просто не платили через складність адміністрування, держава запропонувала компромісні 10%. Платформа сама вираховуватиме податок та звітуватиме, звільняючи людину від паперової тяганини», — зазначили в профільному комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.
Аналітичний розбір: детінізація ринку, ризики подорожчання та європейські стандарти
Переведення gig-економіки на нові рейки оподаткування — це складний макроекономічний крок, що несе як вигоди для бюджету, так і виклики для споживачів:
-
Детінізація багатомільярдного сектора. За оцінками експертів, сотні тисяч українців працюють у сфері пасажирських перевезень та доставки без будь-якої офіційної реєстрації. Новий закон дозволить залучити до державного бюджету значні додаткові кошти.
-
Впровадження неоподатковуваного ліміту. Для підтримання тих, для кого робота на платформах є лише підробітком, передбачено річний поріг (близько 2000 євро), до досягнення якого податок взагалі не нараховується. Перевищення ліміту до межі 834 мінімальних зарплат активує ставку 10%, а злісні порушники понад ліміт платитимуть уже 23%.
-
Ризик зростання тарифів для клієнтів. Попри оптимістичні заяви деяких депутатів про те, що зниження ставки з номінальних 23% (ПДФО + військовий збір) до 10% має здешевити послуги, оператори ринку застерігають від іншого. Платформи можуть закласти нові витрати на адміністрування в кінцеву вартість поїздок чи доставки, що призведе до здорожчання послуг для пересічних українців на 5–8%.
-
Вимога МВФ та інтеграція в ЄС. Закон адаптує українське фінансове право до європейської Директиви DAC7, яка зобов’язує цифрові майданчики ділитися податковими даними про своїх продавців та надавачів послуг у межах усього Євросоюзу.
Ярослав Железняк, народний депутат, перший заступник голови податкового комітету ВРУ: «Цей закон потрібен не тому, що державі “хочеться забрати гроші в таксистів”. Це жорстка вимога наших міжнародних донорів для отримання фінансових траншів. Ми дали ринку найкращі умови — автоматичний розрахунок податку самою платформою через банківську картку. Водію чи кур’єру не треба йти в податкову, заповнювати декларації чи відкривати ФОП. Система все зробить сама. Це цивілізований європейський підхід».
Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу: «З погляду макроекономіки — це крок уперед. Але є великі ризики для кінцевого споживача. Glovo, Bolt та Uklon працюють на маржинальності, вони не захочуть втрачати свої прибутки. Швидше за все, ми побачимо зміну умов розподілу доходів: або водії почнуть заробляти менше на суму податку, або споживач платитиме більше за кожен кошик їжі чи кілометр поїздки. Ринок відрегулює це ціною, і до цього треба бути готовими».
Пам’ятка для користувачів та виконавців: що варто знати про нові податкові правила
Трансформація системи оподаткування цифрових послуг почне впливати на фінансове планування громадян вже найближчим часом.
-
Виконавцям (водіям та кур’єрам): Не потрібно панікувати та масово закривати акаунти. Нова система спростить ваше життя — жодних звітів, податкова сама надсилатиме сформовані квитанції через додаток «Дія» або списуватиме їх автоматично через платформу за вашою згодою.
-
Слідкуйте за річними лімітами: Якщо ваш заробіток через онлайн-платформи (включно з продажами на маркетплейсах на кшталт OLX чи Prom) не перевищує еквівалент 2000 євро на рік, ви підпадаєте під дію неоподатковуваного мінімуму.
-
Споживачам послуг доставки та таксі: Будьте готові до можливого коливання тарифів у періоди пікового навантаження після набуття законом чинності. Раціонально плануйте свої витрати на логістику та користуйтеся програмами лояльності сервісів.
-
Не вірте міфам про “тотальний контроль”: Нові правила стосуються виключно комерційного заробітку через цифрові платформи-посередники. Звичайні перекази між картками фізичних осіб (p2p) або побутова фінансова допомога родичам під дію цього закону не підпадають.
Реформування фінансової системи, детінізація доходів та контроль за наповненням державного бюджету є прямими обов’язками фінансового блоку країни. Для отримання детальних офіційних роз’яснень щодо нових ставок, переліку цифрових платформ, що підпадають під регулювання, та правил ведення обліку самозайнятими особами, відвідайте портал Державної податкової служби України.