Масштабні інфраструктурні руйнування, яких зазнав Харків, поставили перед містом не лише виклики з оперативного відновлення, а й унікальну можливість глобальної перебудови міського середовища. Одним із найголовніших пріоритетів цієї перебудови є створення абсолютно безбар’єрного простору. Зростання кількості людей із травмами опорно-рухового апарату, ветеранів, літніх людей та батьків із візками вимагає від прифронтового мегаполіса повної відмови від застарілих радянських архітектурних рішень та переходу до сучасних європейських стандартів інклюзивності.
Впровадження принципів універсального дизайну при відновленні Салтівки та центру
За повідомленнями журналістів інформаційного ресурсу 34 канал, у Харкові під час капітального ремонту пошкоджених житлових масивів та громадських будівель почали обов’язково застосовувати принципи універсального дизайну. Проєкти реконструкції спальних мікрорайонів, зокрема найбільш постраждалої Північної Салтівки, тепер передбачають облаштування входів до під’їздів на рівні тротуару, повну ліквідацію високих бордюрів на пішохідних переходах та встановлення тактильної плитки для людей із порушеннями зору. Крім того, під час відновлення пошкоджених лікарень та адміністративних установ міста встановлюють сучасні ліфти та капітальні пандуси з нормативним кутом нахилу.
«Ми більше не погоджуємо жодного проєкту відбудови, якщо він містить архітектурні бар’єри чи формальні “рейкові” пандуси, якими неможливо скористатися самостійно. Кожен відновлений будинок у Харкові має бути однаково доступним як для здорової людини, так і для того, хто пересувається на кріслі колісному», — коментує заступник голови Департаменту містобудування та архітектури Харкова Максим Колісниченко.
Системні архітектурні бар’єри та логістичні тупики міської інфраструктури
Аналіз наявного міського ландшафту Харкова виявляє комплекс хронічних проблем, які тривалий час ізолювали маломобільні групи населення від активного громадського життя:
Глибоке закладення та недоступність станцій метрополітену. Більшість підземних станцій харківського метро, побудованих у минулому столітті, обладнані виключно ескалаторами або звичайними сходами і повністю позбавлені ліфтів чи підйомників, що робить цей вид транспорту недоступним для людей з інвалідністю. Наявність підземних пішохідних переходів на великих розв’язках. Радянська концепція пріоритету автомобільного транспорту змушувала пішоходів спускатися під землю, що створює непереборні перешкоди на шляху людей на кріслах колісних та літніх громадян. Застарілий рухомий склад громадського транспорту. Незважаючи на поступове оновлення парку, на багатьох приміських та міських маршрутах досі курсують автобуси з високою підлогою та сходами на вході.
Провідний фахівець Харківського інституту соціальних досліджень і міської мобільності Олена Тарасенко наголошує на важливості безбар’єрності:
«Інклюзивність — це не благодійність, це базова ознака цивілізованого міста. Якщо ветеран після поранення не може самостійно вийти з власного під’їзду або дістатися аптеки через відсутність пониження тротуару, це означає, що міська інфраструктура продовжує його травмувати. Відбудова Харкова має бути людиноцентричною».
Пам’ятка для харків’ян щодо контролю та створення доступного простору у своїх будинках
Створення безбар’єрного середовища потребує не лише зусиль з боку муніципалітету, а й активного контролю з боку мешканців та управителів житлового фонду:
Громадський аудит прибудинкової території — мешканцям багатоквартирних будинків через органи ОСББ або житлові кооперативи варто провести ревізію шляхів руху від зупинки транспорту до дверей квартир та зафіксувати всі критичні бар’єри. Ініціювання встановлення підйомників у під’їздах — у разі проживання в будинку маломобільних громадян, співвласники мають право подати колективну заяву до органів місцевого самоврядування для включення під’їзду до міської програми облаштування відкидних пандусів чи вертикальних підйомних платформ. Категорична заборона на блокування пандусів автотранспортом — водіям приватних автомобілів слід суворо дотримуватися правил паркування, не перекривати з’їзди з тротуарів, пандуси біля аптек, магазинів та під’їздів житлових будинків. Контроль за дотриманням норм інклюзивності при ремонтах — під час проведення будь-яких комерційних ремонтів на перших поверхах житлових будинків (під перукарні, магазини чи аптеки) громада має вимагати від власників бізнесу створення безперешкодного входу з вулиці відповідно до державних будівельних норм.
Перетворення Харкова на інклюзивний та безбар’єрний мегапіліс є невіддільною частиною його європейської інтеграції та обов’язком перед тими, хто захищає країну. Для детальнішого ознайомлення з Національною стратегією створення безбар’єрного простору в Україні, оновленими державними будівельними нормами (ДБН) щодо інклюзивності будівель та правилами цивільного захисту маломобільних груп, ви можете відвідати офіційний портал Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.