Усе, аби безперебійно доставляти кисень хворим на коронавірус з важкими ускладненнями.
Через COVID-пневмонію у пацієнтів відмовляють легені, а в організмі не вистачає кисню. Як працює станція?
Та хто підтримує її роботу?
Робочий день у Леоніда Івановича починається о сьомій ранку. На кисневій станції він головний і сьогодні контролює її заправку. Каже, що за зміну витратили майже дві тонни кисню.
Тож поповнювати ємність нині доводиться тричі на місяць. За один раз заправляють до 18 тонн.
Аби не трапилося жодних збоїв — обладнання декілька разів на день перевіряють чергові. Бо, кажуть, не можна допустити, щоб киснева станція виходила з ладу навіть на хвилину.
Валерій чергує вже добу. Каже, що зазвичай, коли отримує заявку про несправність, то має всього 9 хвилин, аби полагодити систему. Інакше може статися відчутний перебій у роботі і постраждають пацієнти.
З величезної ємності кисень потрапляє до пацієнтів через “розводку” – щось на кшталт системи опалення в житлових будинках. Речовина по трубах розходиться в усі корпуси лікарні. А потім підходить безпосередньо до операційних, реанімацій, а також до палат з хворими на коронавірус пацієнтами. Саме для важкохворих коронавірусом кисень життєво необхідний.
У лікарні кажуть, кисневих точок вистачає. Їх близько сотні.
Тим часом тих, кому кисень життєво необхідний, більшає щодня. За минулу добу знову рекордна кількість нових хворих на коронавірус та спричинену ним хворобу у нашій області – 464.
