Впровадження комплексного плану енергетичної стійкості столиці передбачає не лише відновлення та модернізацію тепломереж і електростанцій, а й використання додаткових джерел живлення. Проте наразі в Києві визнають, що повністю перейти на когенераційні установки місто не зможе, оскільки для цього не вистачає потрібних потужностей і ресурсів.
За словами депутата, який коментував плани енергетичного забезпечення, такі установки можуть частково підтримувати критичну інфраструктуру, проте вони не здатні забезпечити весь обсяг електрики та тепла, необхідний для столиці під час складних умов. Тому місто розраховує також на інші джерела живлення та заходи щодо зміцнення енергосистеми.
Комплексний план енергетичної стійкості: що передбачено
План енергетичної стійкості Києва, який затвердили депутати міської ради на позачерговому засіданні, включає широкий перелік заходів, спрямованих на підготовку столиці до наступного опалювального сезону та можливих ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.
Документ передбачає відновлення зруйнованих мереж, будівництво резервних джерел живлення, модернізацію існуючих систем та впровадження альтернативних рішень для забезпечення електрикою й теплом. Загальна вартість реалізації цього плану оцінюється у понад 67 мільярдів гривень, і ці кошти місто планує залучити за рахунок державної підтримки та міжнародних партнерів.
Чому когенерація не може повністю замінити інші джерела
Незважаючи на значний потенціал когенераційних установок — які одночасно виробляють електроенергію й тепло — експерти та депутати зазначають, що їхня потужність все ще недостатня для повного покриття енергетичних потреб Києва. Тому місто має поєднувати їх із іншими джерелами генерації та накопичення енергії.
Крім того, у столиці продовжують працювати над розширенням децентралізованих рішень — зокрема сонячної генерації та акумуляторних систем — які можуть допомогти у створенні більш стійкої енергосистеми.