Сучасні виклики, що постають перед українським сектором житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, давно вийшли за межі суто фізичного ремонту пошкоджених магістралей. Уповільнення технологічних процесів, спричинене нестабільністю зовнішніх мереж, змушує регіональних лідерів впроваджувати комплексні цифрові рішення для віддаленого моніторингу та управління. Забезпечення стійкості промислового регіону в умовах постійного дефіциту ресурсів вимагає створення інтелектуальних систем, які здатні не лише фіксувати аварії, а й прогнозувати потенційні точки відмови інфраструктури, мінімізуючи вплив людського фактора.
Нещодавно у Дніпрі було презентовано першу чергу Єдиного ситуаційного центру контролю за параметрами тепло- та водопостачання, який об’єднав дані з понад тисячі цифрових датчиків, встановлених на розподільчих вузлах міста. За інформацією, яку оприлюднив регіональний мовник 34 канал, нова платформа базується на алгоритмах штучного інтелекту, що аналізують коливання тиску та напруги у реальному часі. У разі фіксації критичного відхилення система самостійно перенаправляє потоки енергоносіїв в обхід небезпечної ділянки, що дозволяє уникнути масштабних відключень цілих житлових масивів. Тестовий запуск платформи продемонстрував високу ефективність у координації дій комунальних бригад та екстрених служб під час ліквідації наслідків негоди.
«Завдяки автоматизації диспетчерських служб час реагування на аварійні ситуації в місті скоротився з кількох годин до дванадцяти хвилин. Це принципово новий рівень управління міським господарством, який захищає автоматику від кібератак та зовнішнього втручання», — коментує директор Науково-дослідного інституту прикладної кібернетики та автоматизації систем управління Ігор Розумовський.
Глибокий аналіз впровадження інноваційних систем контролю дозволяє окреслити коло прихованих ризиків та системних чинників, які стримують одночасну модернізацію всіх ланок міського господарства.
По-перше, головною перешкодою залишається гострий дефіцит кваліфікованих інженерних кадрів та ІТ-спеціалістів у комунальному секторі, здатних обслуговувати складне програмне забезпечення європейського зразка за умов обмеженого бюджетного фінансування.
По-перше, значна частина локальних мереж усередині житлових будинків залишається технічно несумісною з сучасними цифровими вузлами обліку, що створює інформаційні «сліпі зони» для загальноміської системи моніторингу.
По-перше, висока централізація старих радянських систем керування робить їх вразливими до таргетованих цифрових втручань, що вимагає паралельних значних інвестицій у побудову багаторівневих контурів кіберзахисту та шифрування каналів зв’язку.
За словами провідної аналітикині Асоціації відновлювальної енергетики та енергоефективності міст Олени Марченко, без створення закритих локальних мереж передачі даних будь-яка цифровізація несе в собі додаткові загрози безпеці, тому Дніпро наразі створює унікальний прецедент побудови повністю ізольованої муніципальної системи зв’язку.
Процес переведення міської інфраструктури на цифрові рейки потребує підвищення загальної грамотності мешканців та їхньої активної участі в управлінні власним житловим фондом для запобігання надзвичайним ситуаціям. Експерти у сфері безпеки рекомендують дотримуватися таких правил:
Встановлення сучасних засобів захисту домашньої електромережі, зокрема реле напруги (бар’єрів) та джерел безперебійного живлення для чутливої побутової техніки, що захистить її під час автоматичних перемикань міських ліній.
Переведення комунікації з обслуговуючими компаніями в цифрові чат-боти та офіційні мобільні додатки, що дозволяє отримувати адресні сповіщення про планові роботи чи аварії на кілька годин швидше, ніж через загальні засоби масової інформації.
Ініціювання енергетичного та технічного аудиту багаторівневих будинків через органи ОСББ, що допоможе виявити слабкі місця в електропроводці та щитових до того, як автоматика міста підвищить робочі параметри мереж.
Категорична відмова від самовільного втручання в роботу запірної арматури та загальнобудинкових лічильників, оскільки сучасні датчики миттєво фіксують розгерметизацію і система може автоматично заблокувати подачу ресурсу на весь під’їзд.
Формування колективних планів дій на випадок тривалої відсутності зв’язку, які включають визначення старших по будинку, відповідальних за координацію з екстреними службами через стаціонарні або супутникові точки доступу.
Для глибшого ознайомлення із затвердженими державними стандартами безпеки об’єктів критичної інфраструктури, інструкціями щодо дій населення у разі тривалого вимкнення комунальних послуг та актуальними рекомендаціями з цивільного захисту, громадянам варто регулярно відвідувати офіційні інформаційні ресурси Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).