Створення надійного та захищеного цифрового середовища є критично важливою умовою для життєзабезпечення сучасного прифронтового мегаполіса. У Харкові, де комунальні служби та адміністративні органи змушені працювати під постійним навантаженням, перехід на хмарні технології, автоматизація міських сервісів та захист персональних даних стають основою для безперебійного надання послуг громадянам та оперативного управління міським господарством.
Перенесення муніципальних платформ у хмарні сховища та модернізація е-сервісів
У Харкові розпочався новий етап комплексної цифровізації міської інфраструктури, спрямований на забезпечення повної відмовостійкості інформаційних систем міста. Як повідомляє регіональний медіаресурс 34 канал, ключові бази даних комунальних підприємств, системи обліку житлово-комунальних послуг та електронні сервіси для громадян були успішно інтегровані у захищені європейські хмарні платформи. Проєкт реалізовано за підтримки міжнародних донорів та провідних вітчизняних ІТ-компаній, що дозволяє місту зберігати повну керованість інфраструктурою за будь-яких умов.
“Перехід на хмарну архітектуру повністю нівелює ризики фізичного знищення серверного обладнання та втрати критично важливої для міста інформації. Це дає змогу оперативно керувати диспетчерськими службами та підтримувати зв’язок із населенням без жодних збоїв”, — зазначив Сергій Богатирьов, директор Департаменту інформаційних технологій та кібербезпеки міських систем.
Системний аналіз кіберзагроз та інфраструктурних перекосів у цифровій мережі
Впровадження передових ІТ-технологій у Харкові відбувається в умовах необхідності щоденного подолання специфічних викликів.
По-перше, значна частина міських розподільчих пунктів та вузлів зв’язку потребує постійного технічного захисту від електромагнітних завад та нестабільної напруги у загальній мережі, що вимагає встановлення додаткових промислових джерел безперебійного живлення.
По-друге, різке зростання кількості користувачів міських онлайн-сервісів створило додаткове пікове навантаження на канали зв’язку, через що виникла потреба у терміновому розширенні пропускної здатності оптичних магістралей між районами міста.
По-третє, необхідність інтеграції старих аналогових систем контролю комунального обладнання (насосних станцій, вентиляційних вузлів) у нову цифрову мережу вимагає розробки унікальних програмних перехідників, що уповільнює процес повної автоматизації.
“Головний інфраструктурний перекіс, який ми виправляємо — це ізольованість баз даних різних відомств. Створення єдиної інтегрованої системи дозволяє автоматично передавати інформацію від датчиків пошкоджень водогонів безпосередньо до ремонтних бригад, суттєво скорочуючи час ліквідації аварій”, — підкреслила Олена Ярова, провідна інженерка-аналітикиня Центру безпеки міських комунікацій.
Пам’ятка для харків’ян щодо безпечного та ефективного користування е-послугами
Успішне функціонування цифрового міста та оперативність надання допомоги безпосередньо залежать від активного та грамотного залучення мешканців до електронних сервісів.
Використання офіційних мобільних додатків та чат-ботів для передачі показників лічильників та оформлення заявок на ремонт дозволяє комунальним службам точніше розподіляти ресурси та швидше реагувати на запити.
Налаштування двофакторної автентифікації на всіх особистих акаунтах міських порталів є обов’язковим заходом кібергігієни, що надійно захищає персональні дані від несанкціонованого доступу.
Оперативне відстеження сповіщень у міських інформаційних каналах щодо графіків проведення технічних робіт на лініях зв’язку допомагає заздалегідь підготуватися до можливих короткочасних обмежень у доступі.
Активна участь в опитуваннях та голосуваннях на міських платформах е-демократії дає можливість громадянам напряму визначати пріоритетні напрямки відновлення та благоустрою своїх житлових масивів.
Для детального ознайомлення з державними інструкціями щодо забезпечення кібербезпеки, захисту критичної інформаційної інфраструктури та правилами дій населення під час виникнення надзвичайних ситуацій, громадяни можуть звернутися до офіційних інформаційних ресурсів, які веде Державна служба України з надзвичайних ситуацій.