Збереження історичної та культурної пам’яті в епоху глобальних криз перетворилося із суто академічного завдання на ключовий елемент національної безпеки та культурної дипломатії. Традиційні підходи до збереження експонатів у закритих фондах уже не відповідають сучасним безпековим та суспільним вимогам. Сьогодні цифровізація стає єдиним надійним інструментом, який дозволяє не лише захистити унікальні артефакти від фізичного знищення, а й зробити їх доступними для мільйонів людей по всьому світу, відкриваючи українську культуру для глобального контексту.
Справжнім проривом у цій галузі став запуск масштабної програми створення 3D-моделей та віртуальних реєстрів для регіональних краєзнавчих та художніх музеїв. Як повідомляє популярний інформаційний ресурс 34 канал, головна мета нової технологічної ініціативи полягає у скануванні архітектурних пам’яток та елементів матеріальної спадщини за допомогою лазерного обладнання найвищої точності. Це дозволяє створювати інтерактивні віртуальні екскурсії, які інтегруються в освітній процес шкіл та університетів, а також забезпечує надійне збереження точних копій об’єктів на хмарних серверах на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій.
«Цифровізація музеїв — це не просто данина моді, це створення цифрового безсмертя нашої культури. Навіть якщо фізичний об’єкт постраждає, його точна копія назавжди залишиться для дослідників та нащадків», — зазначає завідувач лабораторії візуалізації спадщини Артем Дмитрієв.
Попри очевидну важливість технологічного оновлення, глибокий аналіз музейного сектору виявляє комплекс серйозних проблем, які гальмують масове впровадження інновацій.
Насамперед спостерігається гостра нерівність у забезпеченні швидкісним інтернетом та спеціалізованою технікою між столичними закладами та музеями у маленьких містечках чи селищах. Також дається взнаки критичний брак кваліфікованих IT-фахівців у штаті культурних установ, оскільки низькі тарифні ставки в державному секторі не дозволяють конкурувати з комерційними компаніями за таланти. Ситуацію ускладнює застаріла нормативно-правова база, яка часто не передбачає чітких юридичних механізмів для обліку, захисту авторських прав та монетизації цифрових копій мистецьких творів. Наостанок варто згадати про низький рівень залучення приватних меценатів до фінансування технологічних проєктів у культурі, оскільки бізнес досі не має податкових стимулів для інвестування в подібні стартапи.
Аналітики погоджуються, що без подолання цих факторів ризику технологічна модернізація матиме лише точковий характер і не зможе змінити систему загалом.
«Держава має створити єдину хмарну платформу для всіх музеїв країни. Окремому закладу в райцентрі не під силу самостійно оплачувати сервери та роботу програмістів, це має бути системна інфраструктурна послуга», — переконана архіваріус та експертка з цифрових реєстрів Ірина Варивода.
Для того щоб кожен громадянин міг активно долучитися до збереження культури та користуватися всіма перевагами сучасних технологій, фахівці розробили кілька практичних порад.
Активно користуйтеся віртуальними архівами та онлайн-виставками українських музеїв, відкриваючи для себе маловідомі сторінки локальної історії без прив’язки до географії.
Допомагайте в оцифруванні родинних архівів та усних історій ваших громад, адже пам’ять окремих родин формує спільний історичний наратив нації.
Популяризуйте цифрові колекції у своїх соціальних мережах та серед іноземних друзів, перетворюючи посилання на українські 3D-моделі на інструмент культурної дипломатії.
Звертайте увагу дітей та молоді на інтерактивні освітні проєкти, де історія та мистецтво подаються через призму сучасних технологій та гейміфікації.
Впровадження цифрових стандартів у культурну сферу є важливою складовою євроінтеграції України та формування сучасного інформаційного суспільства. Створення надійних віртуальних баз даних гарантує, що українська спадщина займе своє законне місце у світовому цифровому просторі. Для отримання детальнішої інформації про електронні реєстри пам’яток, державні гранти на оцифрування та правила використання відцифрованого контенту ви можете звернутися до офіційних джерел на сайті Українського культурного фонду.