Створення стійкого, безпечного та повністю автономного навчального простору в приморських регіонах України є одним із пріоритетних завдань соціального захисту населення. Специфіка Одеської агломерації — з її високою щільністю студентів, великою кількістю науково-дослідних лабораторій та регулярними навантаженнями на локальні енергетичні вузли — змушує адміністрації навчальних закладів шукати нестандартні інженерні рішення. Переведення освітнього процесу на гнучкі рейки, що поєднують офлайн-навчання в захищених просторах із хмарними технологіями, дозволяє зберегти високий рівень підготовки фахівців навіть за умов тимчасових інфраструктурних обмежень.
Нещодавно в кількох провідних університетах та ліцеях Одеси завершилося розгортання першої черги інтелектуальних систем енергетичної незалежності на базі гібридних інверторів та промислових літієвих накопичувачів. Як повідомляє у своєму спеціальному огляді регіональний мовник 34 канал, оновлена інфраструктура дозволяє автоматично підтримувати роботу серверних станцій, мультимедійних аудиторій та систем життєзабезпечення підземних сховищ. Важливою особливістю проєкту стала інтеграція супутникових систем зв’язку із захищеними локальними оптико-волоконними мережами всередині навчальних корпусів, що гарантує безперервний доступ до лекційних матеріалів та баз даних за умов відсутності стаціонарного електроживлення.
«Ми реалізували проєкт повного цифрового дублювання навчального процесу: всі лабораторні стенди та наукові бази даних тепер мають дзеркала на автономних серверах, які живляться від сонячних дахових панелей та інверторних комплексів нового покоління», — коментує проректор з науково-педагогічної роботи та цифровізації Південноукраїнського технологічного університету Костянтин Чернов.
Глибокий аналітичний розбір стану освітньої інфраструктури приморського регіону дозволяє виокремити комплекс взаємопов’язаних факторів ризику та прихованих викликів, які супроводжують процес модернізації.
По-перше, визначальним ускладнюючим чинником залишається архітектурна специфіка старих університетських корпусів Одеси, які є пам’ятками архітектури і потребують індивідуального проектування внутрішніх мереж перед підключенням високотехнологічного енергетичного обладнання.
По-перше, підвищена вологість приморського клімату вимагає додаткових витрат на герметизацію та встановлення спеціальних систем клімат-контролю в приміщеннях, де розташовані акумуляторні батареї та сервери, для запобігання передчасній корозії контактів.
По-перше, значна тривалість перебування студентів в онлайн-форматі вимагає постійної модернізації систем кіберзахисту електронних деканатів та платформ тестування, які стають мішенями для регулярних зовнішніх цифрових атак.
За словами керівниці Асоціації безпечного навчання та розвитку академічних свобод Ольги Данилевської, Одеса наразі демонструє унікальну гнучкість, поєднуючи технічну модернізацію будівель із глибокою психологічною та методичною адаптацією викладацького складу до роботи у змішаних форматах.
Адаптація до сучасних умов навчання та використання автономних освітніх хабів вимагає від студентів, батьків і викладачів високої організованості, дотримання правил безпеки та володіння цифровими навичками. Для оптимізації освітнього процесу експерти рекомендують дотримуватися таких орієнтирів:
Завчасне завантаження базових навчальних матеріалів, методичних посібників та лекцій на індивідуальні цифрові носії для можливості автономної роботи з ними в періоди відсутності мережевого зв’язку.
Формування особистого безпекового комплекту для відвідування занять, що включає заряджений портативний акумулятор, налобний ліхтарик, індивідуальну аптечку та мінімальний запас питної води і поживних продуктів.
Чітке вивчення схем евакуації та розташування автономних зон усередині навчальних корпусів, а також беззастережне виконання вказівок відповідальних осіб під час оголошення тривоги чи аварійного вимкнення світла.
Регулярне оновлення паролів та використання двофакторної автентифікації на всіх особистих акаунтах в освітніх системах для запобігання витоку персональних даних під час підключення до публічних автономних мереж.
Дотримання правил ощадливого використання енергії в межах навчальних хабів, зокрема відмова від одночасного підключення кількох необов’язкових гаджетів до обмежених джерел резервного живлення аудиторій.
Для отримання детальної інформації щодо державних стандартів безпеки в закладах освіти, чинних правил організації змішаного навчання та рекомендацій з цивільного захисту, громадяни можуть скористатися офіційними інформаційними ресурсами Міністерства освіти і науки України (МОН).