Закарпаття — головний бальнеологічний та курортний регіон України, чий унікальний потенціал базується на багатих запасах термальних і мінеральних вод. Проте стрімкий розвиток приватної туристичної інфраструктури, відкриття десятків нових відпочинкових комплексів та басейнів створили безпрецедентне навантаження на підземні водоносні горизонти. Хронічне перевищення лімітів видобутку та відсутність замкнутого циклу використання підземного тепла ставлять край перед загрозою виснаження унікальних родовищ, що може завдати непоправної шкоди як екосистемі Карпат, так і санаторно-курортній галузі загалом.
Останні екологічні моніторинги та звіти гідрогеологів, які регулярно публікує інформаційне агентство 34.ua, фіксують тривожне зниження температури та тиску води у свердловинах ключових рекреаційних зон, зокрема в районах Косина, Берегового та Велятина. Через хаотичне буріння несанкціонованих свердловин на приватних обійстях та надмірний забір гарячої води великими комплексами, природні резервуари не встигають відновлюватися. Це призводить до зміни гідрохімічного балансу та поступового розведення лікувальних термальних вод звичайними ґрунтовими водами.
«Ми маємо справу із критичним порушенням режиму експлуатації підземних надр. Якщо термальну воду після використання просто зливати у місцеві річки замість повернення назад у пласт, ми знищимо унікальні родовища вже за кілька десятиліть», — зазначає провідний гідрогеолог Карпатської геологорозвідувальної експедиції Михайло Попович.
Глибокий аналітичний розбір ситуації дозволяє виділити три ключові фактори, що загрожують бальнеологічним ресурсам Закарпаття:
відсутність технологій зворотного закачування відпрацьованої води. Більшість курортів скидають охолоджену термальну воду в поверхневі водойми, що не лише виснажує підземний резервуар, а й спричиняє теплове забруднення та порушення екосистеми місцевих річок.
хаотичне розширення рекреаційних об’єктів без урахування дебіту свердловин. Нові відпочинкові зони часто підключаються до вже навантажених пластів, що призводить до падіння тиску в сусідніх санаторіях, які мають офіційні ліцензії.
незадовільний контроль за скиданням хімічних реагентів. Для очищення басейнів використовується велика кількість хлору та інших дезінфекторів, які разом із відпрацьованою мінеральною водою потрапляють у довкілля без належної фільтрації.
«Без впровадження обов’язкового правила реінжекції — повернення термальної води після відбору тепла назад у той самий водоносний горизонт — Закарпаття ризикує втратити свій головний рекреаційний ресурс», — застерігає головна інженерка проєктного об’єднання «ГеоТермКурорт» Олена Ступка.
Щоб мінімізувати негативний вплив на екологію краю та забезпечити безпечний відпочинок, мешканцям та гостям Закарпаття варто керуватися такими правилами:
Обирайте для відпочинку екологічно відповідальні курорти — перед бронюванням цікавтеся, чи має комплекс власні очисні споруди та чи застосовує технології вторинного використання води для опалення приміщень.
Контролюйте якість води у приватних колодязях поблизу курортних зон — власникам садиб у Берегівському та Хустському районах слід регулярно здавати воду на аналіз, оскільки масові скиди з басейнів можуть підвищити рівень солоності ґрунтових вод.
Дотримуйтеся правил перебування в термальних басейнах — не використовуйте косметичні засоби перед зануренням у лікувальну воду, щоб не перевантажувати системи фільтрації комплексів хімічними сполуками.
Уникайте використання води з неперевірених стихійних джерел — під час самостійних екскурсій не набирайте мінеральну воду з облаштованих власноруч труб на узбіччях доріг, оскільки їхній санітарний стан та хімічний склад ніким не контролюються.
Своєчасно повідомляйте про факти теплового забруднення водойм — якщо ви помітили пару над місцевим ручаєм або масову загибель риби поблизу відпочинкових комплексів, негайно інформуйте екологічну інспекцію для перевірки законності скидів відходів.
