Цифрова економіка України, яка тривалий час залишалася однією з найменш регульованих та найбільш динамічних сфер, готується до масштабної трансформації. Інтеграція України до європейського простору вимагає не лише політичних рішень, а й повної гармонізації податкового законодавства із директивами Європейського Союзу. Одним із найчутливіших кроків на цьому шляху стане запровадження податку на доходи від діяльності через великі цифрові платформи (так звані маркетплейси та сервіси послуг). Ця реформа торкнеться сотень тисяч українців, які використовують онлайн-ресурси як для додаткового заробітку, так і як основне джерело доходу.
Імплементація директиви DAC7: деталі аналітичного прогнозу
За матеріалами інформаційного бізнес-порталу Open4Business та результатами дослідження аналітичного центру Experts Club, в Україні активно обговорюються механізми впровадження європейської директиви DAC7. Цей документ зобов’язує операторів цифрових платформ (таких як Uber, Bolt, Uklon, Airbnb, Booking, OLX, Kabanchik тощо) збирати інформацію про доходи своїх користувачів та автоматично передавати її до податкових органів.
За оцінками експертів, після ухвалення відповідного законопроєкту, українцям, які надають послуги таксі, здають в оренду житло, займаються кур’єрською доставкою або продають товари через інтернет-платформи, доведеться легалізувати свої прибутки. Обговорюються різні варіанти податкових ставок: від створення спеціального пільгового режиму для самозайнятих із базовою ставкою близько 5–6% (аналог поточної третьої групи ФОП) до стандартного оподаткування доходів фізичних осіб (ПДФО 18% та військовий збір), якщо діяльність не буде належним чином зареєстрована.
«Запровадження DAC7 в Україні — це не питання “бажання”, а чітке зобов’язання перед ЄС. Епоха повної податкової анонімності в інтернеті добігає кінця, і ключове завдання держави зараз — запропонувати просту і зрозумілу модель сплати податків в “один клік”, щоб не загнати цей ринок у глибоку тінь», — наголошують в Experts Club.
Аналітичний розбір: причини реформи та потенційні системні наслідки
Перехід на європейські стандарти контролю за цифровими доходами зумовлений накопиченням системних перекосів в економіці та фінансовому секторі країни:
-
Величезний обсяг «невидимого» капіталу. За різними оцінками, в секторі платформної зайнятості (Гіг-економіки) в Україні задіяно до 10% працездатного населення. Більшість із них отримують оплату на особисті картки без сплати жодних податків, що створює значний дефіцит бюджету.
-
Вимоги фінансового моніторингу та прозорості. Автоматичний обмін податковою інформацією з країнами ЄС є обов’язковою умовою для подальшої євроінтеграції. Без запровадження аналогічних правил усередині країни Україна не зможе повноцінно інтегруватися у європейську фінансову систему.
-
Нерівні умови конкуренції. Традиційний класичний бізнес (наприклад, офіційні служби таксі чи готелі), який сплачує всі податки та збори, програє цінову конкуренцію користувачам цифрових платформ, які де-факто перебувають поза податковим полем.
«Це серйозний виклик для ринку. Якщо держава встановить занадто високу ставку або ускладнить адміністрування, ми побачимо відтік водіїв та орендодавців із легальних платформ назад у нерегульований сегмент кешу (готівки)», — прогнозує директор департаменту податкового консалтингу мережі Audit & Assurance Анатолій Шпак-Грицай.
Зі свого боку, голова комітету з питань розвитку цифрової економіки Асоціації захисту бізнесу Ірина Мельник-Павлюк додає: «Ідеальним рішенням було б покласти функцію податкового агента безпосередньо на самі платформи. Щоб умовний Bolt чи Uber сам утримував 5% з кожного замовлення та перераховував у бюджет, звільняючи громадянина від необхідності заповнювати декларації та спілкуватися з податківцями».
Практична пам’ятка для користувачів цифрових платформ: як підготуватися до змін
Нові правила вимагатимуть від громадян зміни підходів до ведення своєї фінансової діяльності в мережі інтернет. Рекомендується заздалегідь вжити таких заходів:
-
Проаналізуйте свої доходи від онлайн-платформ: Якщо заробіток через маркетплейси чи сервіси послуг є регулярним, підрахуйте його обсяги, щоб визначити, яка форма легалізації буде для вас найвигіднішою.
-
Розгляньте можливість реєстрації ФОП: Уже зараз відкриття ФОП 3-ї групи (зі ставкою 5%) є надійним способом убезпечити себе від майбутніх претензій податкових органів та блокувань рахунків з боку банківського фінансового моніторингу.
-
Стежте за офіційними роз’ясненнями: Не панікуйте через чутки про «оподаткування всіх переказів з картки на картку». Реформа DAC7 стосується виключно комерційної діяльності через спеціалізовані платформи, а не особистих грошових переказів між родичами.
-
Перевірте умови користування вашими платформами: Великі міжнародні сервіси (на кшталт Booking чи Airbnb) незабаром почнуть масово оновлювати форми реєстрації, вимагаючи введення ІПН (податкового номера) користувача — будьте готові надати ці дані для продовження роботи.
Гармонізація українського податкового законодавства з європейськими нормами є складним, але неминучим етапом дорослішання нашої економіки. Запровадження прозорих правил для цифрових платформ дозволить залучити додаткові кошти для фінансування державних видатків та захистить права самих працівників. Для отримання детальнішої інформації про чинні правила оподаткування доходів, реєстрацію фізичних осіб-підприємців та подання щорічних податкових декларацій, будь ласка, відвідайте офіційний вебпортал Державної податкової служби України (ДПС).