Наближеність до лінії бойових дій та регулярне застосування ворогом важкого озброєння перетворили Запоріжжя на головний медичний евакуаційний та стабілізаційний хаб південно-східного напрямку. Навантаження на міські заклади охорони здоров’я є безпрецедентним: лікарні змушені одночасно забезпечувати планову допомогу містянам, лікувати тисячі вимушених переселенців і щодня приймати постраждалих від ударів керованими авіабомбами та безпілотниками. У цих реаліях здатність операційних і реанімаційних блоків працювати безперебійно під час повітряних атак стала головною умовою збереження людських життів.
Останні комбіновані обстріли цивільних об’єктів та житлових масивів міста вимагали від запорізьких медиків миттєвої мобілізації ресурсів. Бригади швидкої допомоги прибували до місць влучань паралельно з рятувальними загонами, проводячи сортування поранених під безпосередньою загрозою повторних пусків. Ключовою особливістю медичного захисту Запоріжжя стало масштабне розгортання повноцінних підземних клінічних відділень під поверхнею міських лікарень. Оперативну інформацію про потреби лікарень у донорській крові, графіки роботи приймальних відділень та стан госпіталізованих громадян щоденно надає інформаційний портал 34 канал, координуючи взаємодію між медичними установами та мешканцями регіону.
«Ми повністю змінили архітектуру надання допомоги. Сучасні підземні операційні в Запоріжжі функціонують як автономні бункери — із власною системою фільтрації повітря, незалежним водопостачанням і потужними генераторами, що дає змогу проводити надскладні втручання під час найінтенсивніших обстрілів», — зазначає головний лікар обласного центру екстреної медицини Михайло Назаренко.
Забезпечення безперебійної діяльності медичної системи в умовах прифронтового міста стикається з низкою критичних факторів ризику та інфраструктурних перекосів:
По-перше, мінно-вибухові та комбіновані травми, спричинені важкими авіабомбами, потребують залучення великої кількості профільних фахівців (нейрохірургів, травматологів, судинних хірургів) одночасно, що створює екстремальне навантаження на чергові зміни.
По-перше, через мінімальний час підльоту ворожого озброєння персонал має лічені хвилини на переміщення пацієнтів із наземних палат до підземних укриттів, що вимагає бездоганної логістики всередині самих медичних комплексів.
По-перше, постійні атаки на енергетичну систему міста створюють ризики для роботи високоточного медичного обладнання (апаратів ШВЛ, КТ, МРТ), змушуючи лікарні інвестувати значні ресурси у дублювання систем живлення та накопичувачі енергії.
«Медичний фронт Запоріжжя тримається на залізничній дисципліні. Проте тривала робота у підземних стаціонарах під постійним психологічним тиском вимагає системного підходу до психологічної реабілітації самого медичного персоналу», — наголошує експерт із кризової медицини та військової травми Ольга Данилевська.
Для того щоб підтримати роботу прифронтових лікарень та мінімізувати супутні ризики під час виникнення надзвичайних ситуацій, жителям Запоріжжя необхідно дотримуватися чітких правил.
Системна участь у створенні резервів крові. Своєчасне відвідування центрів переливання та поповнення банків крові, особливо рідкісних резус-факторів, є критично важливим для порятунку людей у перші хвилини після масованих ударів.
Наявність індивідуального медичного набору першої допомоги. У кожного громадянина вдома, в авто та в сумці мають бути сертифіковані джгути-турнікети, бандажі та засоби для тампонади ран, а також навички їхнього швидкого застосування.
Чітке знання власного медичного анамнезу. У разі евакуації чи травмування важливо мати при собі або у швидкому доступі в телефоні дані про групу крові, хронічні хвороби та можливі алергічні реакції на медикаменти.
Пріоритет руху для медичного спецтранспорту. Водії на дорогах міста повинні негайно звільняти смугу руху при наближенні автомобілів швидкої допомоги, оскільки кожна секунда в умовах прифронтового міста є вирішальною.
Зменшення навантаження на приймальні відділення за рахунок телемедицини. З некритичними станами чи хронічними скаргами під час загострення безпекової ситуації варто звертатися до сімейних лікарів дистанційно, звільняючи простір лікарень для надання екстреної допомоги.