Рада бізнес-омбудсмена України висловила критику щодо законопроєкту, який пропонує зобов’язати фізичних осіб-підприємців (ФОП) із річним доходом понад 1 мільйон гривень реєструватися як платники податку на додану вартість (ПДВ). На думку організації, такі зміни можуть негативно вплинути на малий та мікробізнес. Про це заявила Рада бізнес-омбудсмена 26 січня.
В офіційній позиції установи, спрямованій до Міністерства фінансів та Державної регуляторної служби, зазначається, що проєкт передбачає обов’язкову реєстрацію спрощенців платниками ПДВ після досягнення доходу 1 млн грн, а це не узгоджується з реальною економічною ситуацією малого бізнесу.
Ризики для малого бізнесу
Рада омбудсмена виділяє декілька ключових ризиків від впровадження нових норм:
У проєкті апріорі вважається, що значна частина спрощенців схильна до схем і зловживань, без наявності статистичних доказів. Це суперечить принципу презумпції добросовісності та може підірвати довіру між державою і підприємцями.
За розрахунками, реальні витрати підприємців на виконання вимог ПДВ-комплаєнсу можуть сягати понад 120 тисяч гривень щороку, що значно перевищує оцінки у проєкті (близько 2 751 грн на рік). Це включає оплату бухгалтерських послуг, програмного забезпечення, навчання та ведення звітності.
Потрапляння під дію Системи моніторингу податкових накладних (СМКОР) може призвести до блокування накладних, що для великого бізнесу — лише незручність, а для ФОП — фактичне припинення діяльності через відсутність оборотних коштів.
Поріг доходу не враховує інфляцію
Омбудсмен також звертає увагу, що поріг у 1 млн гривень для обов’язкової реєстрації платником ПДВ не переглядався з 2015 року. За цей час гривня суттєво знецінилася: еквівалент 1 млн грн у доларовому вираженні впав майже втричі — з приблизно $63,4 тис. до $23,6 тис. За оцінками Ради, справедливий поріг мав би бути близько 4 млн грн, з урахуванням інфляції.
Пропозиції для уряду
Рада бізнес-омбудсмена просить переглянути підхід до впровадження таких податкових змін і пропонує:
Підвищити поріг реєстрації платником ПДВ до економічно обґрунтованого рівня з урахуванням інфляції.
Провести повний аудит роботи СМКОР та оцінити вплив його застосування на нових платників перед впровадженням змін.
Змінити підхід у відносинах із бізнесом, від карательного до партнерського, щоб уникнути шокового навантаження.
Наслідки для споживачів
Крім прямого впливу на бізнес, експерти також зазначають, що ПДВ є непрямим податком, який закладається в ціну товарів і послуг. Збільшення податкового навантаження для малого бізнесу може призвести до зростання цін для кінцевих споживачів у сферах послуг, торгівлі та побутового обслуговування.
Уряд розглядає такі зміни як частину умов для подальшої співпраці з міжнародними партнерами та програмами фінансування, однак рішення поки що перебуває на стадії обговорення.