Масштабування воєнних дій, необхідність утримання розгалуженої лінії фронту та критична потреба у модернізації озброєння змушують Україну закладати безпрецедентні обсяги фінансування у сектор національної безпеки. Формування державних кошторисів в умовах затяжного конфлікту демонструє тотальну мілітаризацію бюджетної політики, де всі внутрішні ресурси країни мобілізуються навколо однієї мети — забезпечення боєздатності Сил оборони. Подібні фінансові показники є рекордними за всю історію незалежності та вимагають від фінансової системи держави максимальної напруги й чіткої координації з міжнародними донорами.
Історичний максимум воєнних асигнувань: деталі нового кошторису
Кабінет Міністрів України заклав рекордні показники фінансування сектору безпеки та оборони, які у сукупності мають досягти безпрецедентної позначки у 4,4 трильйона гривень. Про це повідомляє інформаційне видання Newformat.info.
Цей фінансовий обсяг охоплює не лише безпосереднє утримання військовослужбовців Збройних сил України, Національної гвардії та Держприкордонслужби, а й масштабні державні закупівлі озброєння, військової техніки, фінансування вітчизняного ракетного проєкту та масове виробництво безпілотних систем. Окрім того, значна частина видатків спрямовуватиметься на розгортання нових оборонних ліній, фортифікаційних споруд на загрозливих напрямках та лікування й реабілітацію поранених захисників.
Цитата: «Цифра у 4,4 трильйона гривень відображає реальну вартість нашої незалежності сьогодні. Держава спрямовує кожну власну податкову гривню на фронт, тоді як усі цивільні видатки бюджету повністю покриваються за рахунок грантів та кредитів від міжнародних партнерів», — зазначають у бюджетному комітеті Верховної Ради.
Аналітичний розбір: структура видатків, фінансовий дефіцит та макроекономічні ризики
Резьке зростання оборонних витрат до 4,4 трлн грн кардинально переформатовує фінансову архітектуру держави та створює низку системних викликів:
-
Грошове забезпечення та соціальний пакет. Левова частина суми спрямовується на виплати військовослужбовцям (як базове грошове забезпечення, так і додаткові винагороди за участь у бойових діях — «бойові» 100 тисяч та 70 тисяч гривень). Це утримує високий рівень внутрішнього споживчого попиту, але створює тиск на грошову масу.
-
Пріоритет вітчизняного виробництва. На відміну від перших років війни, значний відсоток оборонного бюджету тепер законтрактовано всередині країни. Гроші йдуть на закупівлю українських САУ «Богдана», бронемашин, дронів та боєприпасів, що частково повертає кошти в економіку у вигляді податків від підприємств ВПК.
-
Критична залежність від зовнішньої допомоги. Оскільки весь внутрішній ресурс (ПДВ, мито, податок на прибуток, ПДФО) іде виключно на сектор оборони, фінансування пенсій, зарплат медиків, учителів та соціальних виплат на 100% залежить від ритмічності надходжень від США, ЄС та МВФ. Будь-яка затримка міжнародних траншів створює ризик бюджетного розриву.
-
Пошук додаткових джерел наповнення. Забезпечення суми у 4,4 трлн грн вимагає від уряду непопулярних кроків: підвищення податкових ставок (зокрема військового збору), акцизів на пальне та тютюн, а також збільшення обсягів запозичень через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Андрій Длігач, доктор економічних наук, голова консалтингової компанії Advanter Group: «4,4 трильйона гривень — це астрономічна сума для української економіки, яка становить понад половину нашого прогнозованого ВВП. Ми маємо розуміти: бізнес зараз працює на межі своїх можливостей, забезпечуючи цей бюджет. Головне завдання уряду — не перегнути палицю з фіскальним тиском, щоб не загнати реальний сектор у тінь. Потрібно розширювати базу оподаткування через детінізацію, а не просто піднімати ставки для тих, хто платить чесно».
Сергій Фурса, інвестиційний банкір, заступник директора компанії Dragon Capital: «Такий обсяг оборонного бюджету підтверджує, що ми готуємося до тривалої гри на виснаження. Позитивним моментом є те, що Міністерство фінансів навчилося балансувати ці гігантські цифри. Залучення коштів через ОВДП та підтримка стабільного курсу гривні Національним банком дозволяють фінансувати армію без увімкнення “друкарського верстата”, що захищає країну від гіперінфляції».
Пам’ятка для громадян: як оборонний бюджет впливає на гаманець кожного українця
Розуміння структури державних фінансів під час війни допомагає тверезо оцінювати економічну ситуацію та планувати власні капіталовкладення.
-
Усвідомлюйте походження військових грошей: Жодна копійна з міжнародної допомоги чи іноземних кредитів не йде на зарплати військовим або покупку зброї — це сувора вимога Заходу. Кожен патрон і кожна гривня зарплати солдата фінансуються з податків, які платите ви, купуючи товари чи отримуючи офіційну зарплату.
-
Купуйте військові облігації (ОВДП): Це пряме кредитування армії та один із найефективніших способів допомогти державі профінансувати рекордні оборонні потреби. Окрім допомоги ЗСУ, ви отримуєте гарантований державою дохід, що перевищує рівень інфляції.
-
Вимагайте прозорості та легальності від бізнесу: Купуючи товари «в чорну» (без чека) або отримуючи зарплату в конверті, ви безпосередньо забираєте гроші в українського солдата на передовій. Легальний бізнес та фіскалізація — це паливо для нашого оборонного бюджету.
-
Ощадливо ставтеся до державних ресурсів: Оскільки всі внутрішні кошти йдуть на фронт, цивільна інфраструктура (дороги, благоустрій міст, необов’язкові капітальні ремонти в тилу) має фінансуватися за залишковим принципом. Підтримуйте пріоритетність витрат на армію у своїх громадах.
Контроль за виконанням державного бюджету, акумуляція фінансових ресурсів та забезпечення стабільності національної валюти є пріоритетом фінансових інституцій країни. Для детального ознайомлення з актуальною структурою доходів і видатків держбюджету, звітами про використання коштів та інформацією про залучення міжнародної допомоги, відвідайте офіційний портал Міністерства фінансів України.