Дніпро з перших днів масштабної війни перетворився на головний медичний хаб країни, куди цілодобово надходять найважчі пацієнти з передової та прифронтових територій. Величезне навантаження на систему охорони здоров’я вимагає від міста не лише екстреного реагування, а й довгострокової стратегії. Створення надсучасних умов для фізичної та психологічної реабілітації військових і цивільних стало пріоритетним завданням, яке потребує залучення міжнародних донорів, передових технологій та підготовки унікальних фахівців.
Створення безбар’єрного простору: відкриття нового реабілітаційного корпусу в Дніпрі
У рамках розширення мережі медичних послуг у Дніпрі запускають інноваційний проєкт реконструкції та оснащення спеціалізованого реабілітаційного центру для пацієнтів із важкими травмами опорно-рухового апарату та нейротравмами. Новий заклад створюється на базі однієї з міських клінічних лікарень за фінансової підтримки міжнародних благодійних фондів та партнерських міст-побратимів із Європи. Центр буде повністю відповідати світовим стандартам безбар’єрності, пропонуючи пацієнтам комплексний цикл відновлення від гострого періоду до повернення у соціум.
За матеріалами журналістського розслідування 34 канал, оновлений корпус обладнають роботизованими системами ходьби, басейнами для акватерапії, залами ерготерапії, що імітують домашній побут, та сучасними кабінетами психологічного розвантаження. Це дозволить суттєво скоротити час відновлення пацієнтів та підвищити відсоток їхнього успішного повернення до повноцінного життя. Одночасно центр зможе приймати на стаціонарне лікування понад дві сотні пацієнтів, забезпечуючи їх безкоштовним медичним супроводом європейського рівня.
«Створення такого центру в Дніпрі — це відповідь на нагальний виклик часу. Ми не просто ремонтуємо стіни, ми повністю переосмислюємо підхід до пацієнта. Наша мета — інтегрувати новітні технології віртуальної реальності для стимуляції нейронних зв’язків, що вдвічі прискорює відновлення після важких мінно-вибухових поранень», — зазначає керівниця міського департаменту охорони здоров’я Ольга Головченко.
Ключові труднощі та системні виклики медичної галузі в умовах війни
Розвиток реабілітаційної сфери стикається з серйозними внутрішніми перешкодами, які потребують комплексного державного та муніципального вирішення.
Гострий дефіцит ерготерапевтів та протезистів. Швидке розширення медичних площ виявило критичну нестачу дипломованих кадрів, здатних працювати з сучасним високотехнологічним обладнанням та складними випадками ампутацій. Підготовка таких спеціалістів в Україні триває роками, а потреба в них існує вже сьогодні.
Логістичне навантаження та адаптація міського середовища. Поки пацієнти перебувають у стінах сучасних лікарень, вони оточені безбар’єрним простором, але після виписки стикаються з непристосованою міською інфраструктурою Дніпра. Бордюри, відсутність пандусів у громадських місцях та не пристосований під потреби людей на кріслах колісних транспорт нівелюють результати успішної реабілітації.
Психологічне вигорання медичного персоналу. Лікарі, хірурги та медсестри працюють у режимі надвисокого емоційного та фізичного стресу вже тривалий час. Відсутність системної психологічної підтримки для самих медиків призводить до професійного вигорання, що напряму впливає на якість надання допомоги пацієнтам.
«Без створення єдиної національної мережі підготовки та сертифікації протезистів за стандартами ISPO ми будемо постійно залежати від закордонних відряджень наших пацієнтів. Дніпро має стати базою для створення першого в країні потужного освітньо-практичного медичного кластеру», — переконаний професор кафедри реконструктивної хірургії Віктор Кравченко.
Корисні поради для мешканців: як підтримати процес реабілітації та створити інклюзивне суспільство
Кожен містянин може сприяти адаптації поранених героїв та цивільних, змінюючи власні побутові звички та ставлення до безбар’єрності.
Дотримуйтесь правил етичного спілкування та поваги. При зустрічі з людьми, які мають видимі ознаки травм або протези, уникайте надмірного розгляданя чи виявів жалю. Спілкуйтеся на рівних, не пропонуйте допомогу нав’язливо — краще ввічливо запитайте, чи потрібне ваше сприяння.
Звільняйте простір та поважайте паркувальні місця для осіб з інвалідністю. Ніколи не займайте спеціально марковані місця на парковках біля супермаркетів та житлових будинків, навіть якщо залишаєте авто на кілька хвилин. Переконуйтеся, що ваш автомобіль не перекриває з’їзди з тротуарів та пандуси біля під’їздів.
Долучайтеся до волонтерських ініціатив у шпиталях. Окрім фінансової допомоги, медичні заклади часто потребують простих побутових речей або допомоги в організації дозвілля для пацієнтів, які проходять тривале лікування далеко від своїх родин. Спілкування, настільні ігри чи допомога з прогулянками в парку мають величезне значення для психологічного відновлення.
Облаштовуйте безбар’єрний простір у власних під’їздах. Спільно з сусідами та ОСББ подбайте про те, щоб вхідні групи ваших будинків були обладнані зручними поручнями та з’їздами. Це допоможе не лише пораненим бійцям, які повертаються додому, а й літнім людям та молодим батькам з дитячими візками.