Створення стійкої та енергоефективної системи комунального господарства є першочерговим завданням для великих індустріальних центрів в умовах нестабільності паливних ринків. Запоріжжя, з його розгалуженою мережею теплотрас та значною кількістю багатоповерхових житлових масивів, тривалий час залежало від централізованого спалювання природного газу на великих районних котельнях. Сучасна реформа енергетичного сектору вимагає від міста швидкого впровадження технологій утилізації промислового тепла металургійних підприємств та глибокої модернізації розподільчих мереж для зниження навантаження на бюджет громади.
Впровадження когенераційних технологій та повна заміна магістральних теплотрас
У межах міської інвестиційної програми енергетичного оновлення в Запоріжжі розпочався фінальний етап переведення ключових об’єктів генерації на комбіноване виробництво енергії. Як повідомляє 34 канал, на базі декількох великих котелень міста завершено монтаж сучасних блочно-модульних когенераційних установок, які дозволяють одночасно виробляти тепло та електрику для внутрішніх потреб комунальної системи. Одночасно з цим у спальних районах проводиться заміна старих сталевих труб на новітні попередньо ізольовані гнучкі трубопроводи із системою аварійного сигналізування, що дозволяє звести втрати теплової енергії під час транспортування до європейського мінімуму.
«Використання попередньо ізольованих труб із вбудованими датчиками вологи дає змогу виявляти приховані витоки з точністю до одного метра, запобігаючи масштабним розкопкам вулиць у зимовий період», — зазначає провідний інженер-енергетик Інституту теплофізики Костянтин Зайцев.
Системні недоліки та чинники високої енергомісткості житлового сектору
Хронічні дисбаланси у сфері теплозабезпечення міста формувалися протягом багатьох років під впливом застарілих інженерних підходів.
По-перше, значна частина теплових мереж прокладалася понад сорок років тому без використання сучасних теплоізоляційних матеріалів, що призводило до великих втрат енергії безпосередньо по дорозі до споживача.
По-друге, тривалий час був відсутній ефективний механізм використання вторинних теплових ресурсів, зокрема скидного тепла та газів металургійних печей, які могли б безкоштовно обігрівати цілі мікрорайони, розташовані поруч із промзоною.
По-третє, ситуація ускладнюється низьким рівнем термомодернізації самого житлового фонду (типових панельних будинків), які через відсутність утеплення фасадів втрачають через стіни та вікна до третини отриманого корисного тепла.
Пам’ятка з енергозбереження та підготовки житла до опалювального сезону
Проведення простих заходів із побутової термомодернізації на рівні кожної квартири дозволяє значно підвищити комфорт у приміщеннях та знизити витрати на комунальні послуги.
Встановлення індивідуальних теплових лічильників та терморегуляторів на радіотори. Це дозволяє мешканцям самостійно контролювати рівень споживання тепла в кімнатах, зменшуючи подачу під час відлиги чи тривалої відсутності вдома.
Якісне ущільнення віконних та дверних прорізів перед настанням холодів. Використання сучасних гумових ущільнювачів та встановлення енергоефективних багатокамерних склопакетів зупиняє транзит холодного повітря та усуває протяги.
Облаштування тепловідбивних екранів за батареями опалення. Монтаж спеціального фольгованого матеріалу на стіну за радіотор спрямовує тепловий потік всередину кімнати, а не на прогрівання зовнішньої цегляної чи бетонної стіни будинку.
«Комплексне поєднання зусиль міста з оновлення магістралей та дій мешканців з утеплення квартир знижує кінцеві витрати палива на 35-40%», — наголошує директорка Департаменту житлово-комунального господарства Світлана Попова.