Ефективна робота медичних установ у великому прифронтовому місті є найважливішим елементом системи цивільного захисту та національної безпеки. Запоріжжя, яке щоденно функціонує в умовах підвищеного безпекового тиску, виступає головним госпітальним хабом для лікування та реабілітації поранених, а також надання високоспеціалізованої допомоги тисячам вимушених переселенців. У цих реаліях забезпечення повної автономності лікарень, захист пацієнтів і персоналу, а також безперебійне постачання медикаментів вимагають від керівництва галузі кардинальної перебудови логістичних ланцюжків та інженерних рішень.
Нещодавнє успішне проведення комплексної операції в умовах повного аварійного вимкнення зовнішнього енергопостачання в одному з провідних хірургічних центрів Запоріжжя продемонструвало високий рівень підготовки медичної інфраструктури міста. Через технологічне пошкодження високовольтної лінії в прилеглій промисловій зоні клініка була миттєво знеструмлена, проте інтегрована система безперебійного живлення автоматично підхопила критично важливі апарати в операційних блоках та реанімації, про що детально повідомляє регіональний ресурс 34 канал з посиланням на обласне управління охорони здоров’я. Автономні дизельні генератори, встановлені в межах програми модернізації, забезпечили стабільну роботу вентиляційного та наркозного обладнання до моменту повної ліквідації аварії на підстанції міськими енергетиками. Цей випадок довів, що створення незалежних енергетичних та водопровідних контурів у медичних закладах є життєво необхідним стандартом.
Глибокий аналіз функціонування медичного сектору Запоріжжя в умовах прифронтових викликів дозволяє виділити кілька ключових факторів, що потребують постійного моніторингу:
необхідність дублювання систем життєзабезпечення (електрика, вода, кисень) на кожному об’єкті для гарантування безпеки пацієнтів під час тривалих аварійних ситуацій
специфіка зберігання стратегічних запасів медикаментів та препаратів крові, що вимагає безперебійної роботи спеціалізованого холодильного обладнання за будь-яких умов
підвищене навантаження на логістичні маршрути швидкої допомоги та необхідність оперативного перенаправлення пацієнтів між клініками залежно від поточної безпекової ситуації
дефіцит технічного персоналу, здатного обслуговувати складні автономні інженерні комплекси, сучасні когенераційні установки та системи фільтрації
«Сьогодні лікарня в Запоріжжі — це не просто стіни та ліжка, це автономний підземно-надземний лікувальний комплекс. Перенесення операційних та діагностичних блоків у захищені напівпідвальні приміщення та облаштування там повноцінних стаціонарів — це єдина стратегія безпеки медичної допомоги», — стверджує Володимир Палій, професор кафедри медицини катастроф та військової хірургії Запорізького державного медичного університету.
Для підвищення ефективності взаємодії з медичною системою та забезпечення власної безпеки жителям та гостям Запоріжжя рекомендується дотримуватися таких правил:
завчасне оновлення інформації про чергові заклади — чітко знайте адреси найближчих лікарень, травмпунктів та пунктів надання первинної допомоги у своєму районі, зважаючи на можливі зміни їхньої локації
підтримка індивідуального медичного запасу — сформуйте вдома та в автомобілі розширену аптечку першої допомоги з кровоспинними засобами, перев’язувальними матеріалами та необхідними хронічним хворим специфічними ліками щонайменше на місяць
беззаперечна допомога спецтранспорту на дорогах — неухильно дотримуйтеся правил дорожнього руху, миттєво звільняйте смугу при наближенні автомобілів екстреної медичної допомоги з увімкненими сиренами та проблисковими маячками
вивчення навичок домедичної допомоги — пройдіть базові тренінги з тактичної медицини та зупинки кровотеч, оскільки в критичних ситуаціях саме перші хвилини до приїзду медиків є вирішальними для порятунку життя
«Стійкість системи охорони здоров’я великого міста тримається на двох стовпах: інженерній автономності лікарень та свідомості громадян. Коли люди знають, як надати першу допомогу сусіду, і не перевантажують лінію “103” через дрібниці, медична служба працює як годинник навіть у найважчі дні», — підсумовує Тетяна Нєкрасова, керівниця міської служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.