В умовах тривалих воєнних дій медична інфраструктура прифронтових міст перетворюється на стратегічну лінію оборони. Харків, який щодня стикається з комбінованими обстрілами, відчуває колосальне навантаження на систему охорони здоров’я. Лікарні, госпіталі та станції швидкої допомоги змушені адаптуватися до роботи в умовах дефіциту часу, регулярних руйнувань та загрози блекаутів. Порятунок життів цивільних громадян та поранених вимагає не лише високої кваліфікації лікарів, але й повної перебудови внутрішньої логістики медичних закладів, перенесення операційних під землю та забезпечення абсолютної автономності кожного лікувального корпусу.
Останні події в Харкові продемонстрували готовність медичної спільноти до найгірших сценаріїв. Внаслідок прицільного удару балістичною ракетою по одному з медичних містечок міста було суттєво пошкоджено корпуси клінічної лікарні та центр здачі крові. Вибуховою хвилею вибило сотні вікон, пошкодило реанімаційні відділення та перебило лінію подачі кисню. Незважаючи на паніку та загрозу повторних прильотів, персонал лікарні разом із пацієнтами зумів за лічені хвилини евакуюватися до підземних укриттів. Як повідомляють журналісти інформаційного ресурсу 34 канал, хірургічні бригади не зупинили роботу навіть під час вибухів — складні операції продовжувалися в спеціально обладнаних підземних операційних блоках. Завдяки наявності потужних дизель-генераторів, переданих волонтерами, системи життєзабезпечення важких хворих не вимикалися ні на мить.
«Ми навчилися розгортати повноцінні хірургічні зали в підвалах за стандартами НАТО. Головне завдання — мінімізувати час транспортування пацієнта з приймального відділення до операційної під землею, коли над головою триває обстріл», — зазначає засновник Асоціації військової медицини та катастроф Віктор Прокопенко-Лісовий.
Глибокий аналіз функціонування медичної системи міста в умовах бойових дій дозволяє виділити такі системні чинники та проблеми:
Постійний ризик руйнування логістичних маршрутів евакуації поранених через хаотичні прильоти по дорожній інфраструктурі, що змушує створювати дублюючі підстанції швидкої допомоги в різних кінцях міста.
Специфіка травм цивільного населення (висока частка мінно-вибухових поранень та важких опіків), яка вимагає від звичайних цивільних лікарів миттєвого перепрофілювання та опанування методів тактичної медицини.
Необхідність безперебійного зберігання делікатних медикаментів, вакцин та запасів крові в умовах нестабільного енергопостачання, що створює постійний попит на промислові системи охолодження з альтернативним живленням.
«Харківські лікарні сьогодні демонструють приклад автономності, але нам потрібна системна децентралізація складів медичного призначення. Не можна тримати всі запаси рідкісних медикаментів в одному місці в прифронтовій зоні», — стверджує професор кафедри екстреної медичної допомоги Ярослав Черненко-Подільський.
Для взаємодії з медичною системою під час надзвичайних ситуацій та збереження власного здоров’я, мешканцям Харкова необхідно знати такі правила:
Заздалегідь дізнайтеся адреси найближчих лікарень, які мають підземні відділення та працюють у режимі 24/7, і тримайте цей список на видному місці.
Сформуйте чіткий медичний паспорт для кожного члена родини (на аркуші паперу вкажіть групу крові, наявність хронічних хвороб та алергію на ліки) і покладіть його в паспорт або тривожну валізу.
Регулярно поповнюйте домашню аптечку засобами першої допомоги, особливу увагу приділяючи кровоспинним джгутам, стерильним бинтам, антисептикам та протиопіковим гелям.
Під час обстрілу не займайте телефонні лінії екстрених служб без крайньої потреби (дзвоніть на 103 лише у випадках загрози життю), щоб дати можливість медикам оперативно реагувати на критичні виклики.
Здавайте кров у місцевих центрах комплектування заздалегідь, адже стабільний запас донорської крові в прифронтовому місті є запорукою порятунку сотень життів після чергового терористичного акту.
Стійкість медичного фронту Харкова забезпечується щоденною працею тисяч лікарів, медсестер та водіїв швидкої допомоги. Отримати офіційну інформацію про роботу медичних закладів в умовах воєнного стану, знайти актуальні адреси пунктів безкоштовної психологічної допомоги та ознайомитися з правилами донорства можна на вебресурсі Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ).