Глобальна архітектура безпеки зазнає кардинальних змін, де ключовим чинником стримування агресії стає не лише наявність сучасного озброєння, а й швидкість його відтворення та масштабування. Сучасні військові конфлікти продемонстрували, що класичні логістичні ланцюжки та централізовані потужності оборонно-промислового комплексу (ОПК) західних країн не встигають за темпами використання боєприпасів та техніки. У цих реаліях критично важливою стає переорієнтація з простого імпорту військової допомоги на розгортання ліцензійного виробництва високотехнологічних оборонних систем безпосередньо в регіонах із високими безпековими ризиками.
Стратегічна ініціатива: Україна прагне розгорнути ліцензійне виробництво систем Patriot
Україна офіційно звернулася до країн-членів Північноатлантичного альянсу із закликом сприяти в отриманні ліцензій на локалізацію та масове виробництво американських протиракетних комплексів Patriot. Як повідомляє державне інформаційне першоджерело ukrinform.ua, відповідну заяву зробив Президент Володимир Зеленський під час свого звернення до учасників засідання Ради Україна – НАТО у Києві.
Глава держави підкреслив, що це питання послідовно обговорюється як із попередньою, так і з нинішньою адміністрацією США. Головна причина ініціативи — глобальний дефіцит протиповітряних потужностей, оскільки поточні можливості американських та європейських заводів просто не здатні задовольнити наявні та потенційні загрози у світі. Президент зазначив, що Україна вже довела свою спроможність оперативно розгортати масштабне виробництво сучасного озброєння, зокрема безпілотних систем, і закликав до політичної підтримки для ухвалення позитивного рішення щодо ліцензування важкої ППО.
«Мова йде про безпеку не лише України, а й усіх європейських націй, які мають промислові спроможності для запуску масового випуску таких систем. Наявний потенціал виробництва Patriot у світі занадто обмежений перед обличчям глобальних викликів», — заявив Володимир Зеленський у зверненні до партнерів.
Аналітичний розбір: Чому світовий ОПК потребує розширення ліцензування та які бар’єри існують
Прагнення перенести випуск засобів протиповітряної та протиракетної оборони ближче до потенційного театру воєнних дій зумовлене низкою глибоких системних чинників та викликів:
-
Криза виробничих потужностей. Західна оборонна промисловість десятиліттями розраховувала на локальні операції малої інтенсивності. Як наслідок, терміни виконання контрактів на системи Patriot зараз вимірюються роками (аж до 2030 року), що є неприпустимим у критичних безпекових умовах.
-
Технологічний прорив України в мілітарі-тек (MilTech). Успішна інтеграція західних ракет із радянськими пусковими установками (проєкт FrankenSAM) та створення тисяч БПЛА довели, що український інженерний та промисловий сектор готовий до сприйняття складних технологій.
-
Політичні упередження щодо передачі технологій. Головним бар’єром залишається жорсткий експортний контроль США (зокрема, правила ITAR) та побоювання щодо витоку секретних технологій та креслень. Подолання цього оперу вимагає безпрецедентних політичних рішень на рівні керівництва НАТО.
-
Економічна вигода для європейського контуру. Створення ліцензійних майданчиків у Східній Європі дозволить здешевити логістику, створити нові робочі місця та сформувати потужний єдиний оборонний плацдарм, здатний автономно забезпечувати себе боєкомплектом.
Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру стратегічного аналізу «Defense-UA», констатує:
«Заклик до ліцензування Patriot — це перехід від тактики “прохача зброї” до стратегії “спільного виробництва безпеки”. Сучасна війна — це війна на виснаження промислових баз. Якщо НАТО не наважиться на децентралізацію технологій і не передасть ліцензії країнам із високою адаптивністю промисловості, Альянс ризикує залишитися без снарядів та пускових установок у разі масштабного конфлікту».
Практична пам’ятка: Роль цивільного сектору та громадян у зміцненні обороноздатності держави
Поки тривають складні дипломатичні та геополітичні переговори щодо передачі ліцензій, кожен громадянин може зробити свій внесок у посилення національної безпеки, стійкості та захисту повітряного простору.
-
Підтримуйте легальні технологічні збори: Інвестуйте кошти у перевірені фонди, які фінансують українські розробки автоматизованих систем керування, засобів РЕБ та ударних дронів. Вітчизняний MilTech створюється силами громадянського суспільства.
-
Дотримуйтеся жорсткої інформаційної гігієни: Ніколи не знімайте, не фотографуйте та не викладайте в мережу роботу систем протиповітряної оборони чи місця прильотів. Ваша необачність у соцмережах стає безкоштовним розвідувальним джерелом для ворога.
-
Використовуйте застосунки цивільного сповіщення: Користуйтеся офіційними мобільними програмами (наприклад, «єППО») для оперативного повідомлення військових про помічені крилаті ракети чи безпілотники, допомагаючи мобільним вогневим групам.
-
Опановуйте базові навички цивільного захисту: Проходьте курси з домедичної допомоги (TCCC), знайте розташування найближчих укриттів та правила поведінки під час повітряних тривог — свідомі дії цивільних знижують навантаження на рятувальні служби.
Питання розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, сертифікації озброєння, координації з міжнародними донорами та впровадження стандартів НАТО в українську армію перебувають під безпосереднім контролем державних інституцій. Для детального ознайомлення з урядовими програмами у сфері закупівлі озброєння, працевлаштування в оборонному секторі та офіційними звітами щодо військово-технічного співробітництва, будь ласка, переходьте на офіційний вебресурс профільного відомства — Міністерство оборони України (Міноборони).