У сучасній війні ворог намагається знищити не лише промислову базу чи енергетичну систему, а й національну ідентичність, цілеспрямовано б’ючи по архітектурних пам’ятках та закладах культури. Львів, чий історичний центр внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, зіткнувся з викликом безпрецедентного масштабу: як захистити унікальні собори, музеї та старовинні житлові будинки від сучасних засобів ураження. Кожен ракетний удар по місту несе загрозу незворотної втрати шедеврів європейського зодчества, що змушує реставраторів, істориків та інженерів цивільного захисту розробляти нові, екстрені методи пасивного захисту культурного надбання.
Останні комбіновані атаки із застосуванням крилатих ракет та ударних безпілотників завдали значних руйнувань цивільній забудові безпосередньо в буферній зоні історичного центру Львова. Вибухова хвиля від прильоту пошкодила вітражі, ліпнину та покрівлі кількох пам’яток архітектури, а також призвела до значних руйнувань житлових будинків, що мають статус історичної спадщини. Як повідомляють журналісти інформаційного ресурсу 34 канал, рятувальники та волонтери працювали пліч-о-пліч, щоб оперативно законсервувати пошкоджені будівлі до початку дощів та вивезти у безпечні сховища унікальні музейні експонати. Завдяки заздалегідь розробленим планам евакуації, найцінніші фонди львівських музеїв вдалося надійно сховати у підземних сховищах, проте самі будівлі залишаються вразливими до наступних повітряних хвиль терору.
«Ми змушені винаходити методи захисту на ходу. Закриття унікальних вітражів ХІV-ХV століть спеціальними багатошаровими щитами та захист кам’яних скульптур навколо міської ратуші вогнетривкими матеріалами — це те, чого не вчать у жодному архітектурному інституті в мирний час», — зазначає керівник Центру порятунку культурної спадщини Західного регіону Роман Стрийський-Потоцький.
Ретельний аналіз факторів ризику та специфіки захисту історичного середовища Львова дозволяє виділити такі системні проблеми:
Конструктивна вразливість старовинних будівель, зведених із використанням автентичного вапняку, цегли та дерев’яних балок, які мають низьку опірність до потужних динамічних коливань та вибухових хвиль сучасного озброєння.
Складність та довготривалість реставраційних робіт за умов воєнного стану, що зумовлено браком специфічних автентичних матеріалів і дефіцитом професійних майстрів-реставраторів, багато з яких пішли захищати країну в лавах ЗСУ.
Потреба у значних фінансових ресурсах для створення постійних захисних споруд і систем автоматичного пожежогасіння всередині дерев’яних храмів та книгосховищ, що потребує залучення міжнародних донорів.
«Втрата будь-якого елементу архітектурного ансамблю Львова — це втрата для всієї світової культури. Нам потрібен повний цифровий 3D-моніторинг кожної пам’ятки, щоб у разі найгіршого сценарію ми мали точні інженерні дані для відновлення», — стверджує провідний експерт Міжнародного інституту охорони пам’яток Олена Підгірна-Львівська.
З метою збереження архітектурного обличчя міста та забезпечення особистої безпеки під час перебування в історичних кварталах, мешканцям та гостям Львова необхідно виконувати такі приписи:
Негайно залишайте відкриті площі та зони поблизу релігійних чи адміністративних споруд у центрі міста після оголошення сигналу повітряної тривоги, прямуючи до найближчого підземного переходу чи облаштованого бомбосховища.
Дотримуйтеся максимальної обережності під час пересування вулицями з давньою забудовою після обстрілів, оскільки існує високий ризик обвалення ослаблених елементів декору, ліпнини чи черепиці з дахів.
Беріть активну участь у громадських ініціативах із консервації та захисту пам’яток вашого будинку або району, допомагаючи комунальним службам монтувати захисні конструкції чи розчищати підвальні приміщення під надійні укриття.
Категорично заборонено чіпати, переміщувати або фотографувати уламки засобів ураження, які впали поблизу історичних об’єктів; натомість слід негайно повідомити про знахідку екстрені служби за телефонами 101 або 102.
Підтримуйте локальні музеї та бібліотеки, які продовжують працювати в адаптованому форматі, адже збереження культурного життя та фінансова стабільність цих установ є важливою складовою нашого внутрішнього опору.
Захист культурного надбання від руйнівної сили війни є спільним обов’язком держави, міжнародних інституцій та кожного свідомого громадянина. Ознайомитися з офіційним моніторингом руйнувань об’єктів культури, програмами міжнародної допомоги та правилами безпечного поводження в історичних зонах під час надзвичайних ситуацій можна на вебпорталі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.