Skip to content
34 канал
  Середа 8 Липня 2026
  • Про нас
  • Редакція
  • Контакти
  • Політика конфіденційності
  • Реклама
  • Головна
  • Новини
  • Політика
  • Економіка
  • Світ
  • Аналітика
  • Регіони
    • Новини Дніпро
    • Новини Одеса
    • Новини Київ
    • Новини Львів
  • Графіки відключень
  • Українська
    • Українська
    • Русский
    • English
    • Español
    • Português
    • Deutsch
34 канал
34 канал
  • Головна
  • Новини
  • Політика
  • Економіка
  • Світ
  • Аналітика
  • Регіони
    • Новини Дніпро
    • Новини Одеса
    • Новини Київ
    • Новини Львів
  • Графіки відключень
  • Українська
    • Українська
    • Русский
    • English
    • Español
    • Português
    • Deutsch
  • Про нас
  • Редакція
  • Контакти
  • Політика конфіденційності
  • Реклама
34 канал
  Новини Дніпро  Фортеця гуманітарного фронту: як медична система Кривого Рогу витримує пікові навантаження в умовах обстрілів
Новини ДніпроРегіони

Фортеця гуманітарного фронту: як медична система Кривого Рогу витримує пікові навантаження в умовах обстрілів

Ольга ПетроваОльга Петрова—08.07.20260

Постійна загроза повітряних ударів та статус одного з найбільших прифронтових центрів перетворили Кривий Ріг на ключовий медичний хаб Дніпропетровщини. Окрім надання планової допомоги сотням тисяч місцевих мешканців, міські лікарні щодня приймають поранених внаслідок ворожих обстрілів, а також забезпечують складне лікування для тисяч вимушених переселенців із прилеглих областей. Здатність медичної інфраструктури працювати в умовах ракетного терору та перебоїв із енергопостачанням стала одним із найважливіших чинників загальної стійкості регіону.

Під час останніх атак на промислові та логістичні об’єкти міста міські медичні заклади були негайно переведені в режим підвищеної готовності. Лікарі екстреної медичної допомоги прибували на місця влучань одночасно з рятувальниками, проводячи сортування поранених безпосередньо у зоні ураження. Завдяки високому рівню підготовки персоналу та наявності автономних джерел живлення, операційні блоки продовжували роботу навіть під час вимкнення центральних електромереж. Актуальні дані про стан постраждалих, потреби у донорській крові та графіки роботи профільних відділень оперативно публікував 34 канал, координуючи зусилля волонтерів та міських служб для надання невідкладної допомоги.

«Ми навчилися розгортати додаткові операційні за лічені хвилини після сигналу тривоги. Сучасний криворізький лікар — це фахівець подвійного профілю, здатний працювати в умовах колосального психологічного тиску та загрози повторних ударів», — підкреслює головний хірург міської лікарні екстреної допомоги Сергій Матвієнко.

Стійке функціонування системи охорони здоров’я Криворізького регіону в умовах регулярних бойових дій стикається з низкою специфічних викликів, що потребують системного менеджменту:

По-перше, значно зросла частка комбінованих та мінно-вибухових травм серед цивільного населення, що вимагає постійної наявності великих запасів специфічних медикаментів, шовних матеріалів, кровезамінників та сучасного обладнання для штучної вентиляції легень.

По-перше, медичні заклади змушені адаптувати свою архітектуру під вимоги безпеки, переносячи критично важливе обладнання, реанімаційні блоки та палати інтенсивної терапії в підвальні приміщення та спеціально облаштовані бомбосховища.

По-перше, спостерігається значне професійне та емоційне виснаження медичного персоналу, який працює у режимі безперервного чергування, що створює гостру потребу в залученні інтернів, волонтерів та впровадженні програм психологічного розвантаження.

«Медична логістика міста працює як годинник, але навантаження на лікарів досягло історичного максимуму. Наше завдання сьогодні — забезпечити не лише медикаменти, а й психологічну стійкість тих, хто рятує інших під обстрілами», — зазначає завідувачка кафедри військової медицини та катастроф Наталія Бєлова.

Для того щоб підтримати медичну систему міста та забезпечити власну безпеку у разі отримання травм під час надзвичайних ситуацій, кожному мешканцю важливо дотримуватися простих, але життєво необхідних рекомендацій.

Регулярне поповнення домашньої та автомобільної аптечок. Вдома обов’язково мають бути якісні турнікети, сертифіковані кровоспинні бинти, оклюзійні пов’язки та антисептики, а також вміння ними правильно користуватися.

Своєчасне донорство крові для міських банків. Створення постійного резерву рідкісних груп крові є критично важливим для порятунку постраждалих після масованих обстрілів, тому варто регулярно відвідувати центри переливання.

Освоєння базових навичок домедичної допомоги. Кожен громадянин повинен знати, як зупинити критичну кровотечу, накласти тиснучу пов’язку та забезпечити правильне положення тіла постраждалого до приїзду бригади швидкої.

Уникнення створення штучних черг у приймальних відділеннях. Під час ліквідації наслідків обстрілів цивільним громадянам із плановими чи легкими скаргами варто звертатися до сімейних лікарів, звільняючи простір для екстрених пацієнтів.

Формування культури поваги та сприяння руху медичного транспорту. Поступливість на дорогах для автомобілів екстреної допомоги з увімкненими сиренами та допомога у розчищенні під’їздів до лікарень рятують дорогоцінні хвилини людських життів.

Ольга Петрова

Екологічні та техногенні ризики: як атаки на промислові об’єкти Кривбасу впливають на екологічну безпеку регіону
Освіта під прицілом: як заклади освіти Кривого Рогу адаптуються до безпекових вимог та навчають дітей під час війни
Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    1993-2026 © Торгова марка "34" свідоцтво: 377371 від 07.01.2026. Всі права захищені