Розвиток українського шоу-бізнесу в умовах повномасштабної війни зазнав корінної трансформації. Відмова від російськомовного контенту та стрімке зростання попиту на якісну національну музику змусили індустрію перебудувати свої фінансові моделі. Одним із найбільш непрозорих, але критично важливих аспектів життєдіяльності творчої спільноти залишається інститут авторського права та виплати роялті (винагороди за використання творів). Для багатьох композиторів та авторів пісень саме ці відрахування стали головним джерелом виживання та фінансування волонтерських ініціатив у кризовий період.
Творчість та комерція: відверте зізнання відомого композитора
Відомий український співак, продюсер та сонграйтер (автор пісень) Влад Дарвін поділився специфікою заробітку на сучасному музичному ринку України. Як повідомляє інформаційний ресурс Главред, у фокусі уваги опинилися доходи від одного з найгучніших треків останніх років — композиції «Три сестри», яку виконує співачка Наталія Могилевська. Дарвін, який виступив автором цієї патріотично-драматичної пісні, зізнався, що точну суму заробітку назвати вкрай важко через складну та розгалужену систему нарахувань.
«Зараз важко порахувати, скільки саме принесла ця пісня. Роялті надходять із багатьох різних джерел: від радіостанцій, телебачення, концертних виконань та цифрових платформ (стримінгів). Проте можу сказати, що цей трек став комерційно успішним і продовжує приносити стабільний дохід», — зазначив музикант.
Композитор також підкреслив, що левова частина отриманих ним коштів спрямовується на підтримку благодійних проєктів та допомогу Збройним Силам України, що є звичною практикою для більшості представників сучасної культурної сфери.
Аналітичний розбір: як працює ринок роялті в Україні та де виникають збої
Приклад треку «Три сестри» демонструє потенціал українського інтелектуального продукту, проте загальна система захисту авторських прав усе ще має кілька системних перекосів:
-
Непрозорість організацій колективного управління (ОКУ). В Україні тривалий час триває реформа сфери ОКУ — недержавних організацій, які мають збирати гроші з ресторанів, радіо та ТЦ за прослуховування музики і передавати їх авторам. Через внутрішні конфлікти та суди митці часто отримують лише частину заробленого.
-
Залежність від цифрового стримінгу. Основна частина доходів сучасних авторів формується за рахунок прослуховувань на Apple Music, Spotify та YouTube Music. Проте монетизація для українського регіону (ціна за 1000 стрімів) є суттєво нижчою, ніж для країн Західної Європи чи США.
-
Ефект «концертного вакууму». До повномасштабної війни автори отримували великі відрахування з масштабних стадіонних турів виконавців. Зараз, коли концерти мають переважно благодійний або локальний характер, цей сектор доходів значно скоротився.
-
Проблема неліцензійного використання. Попри позитивні зрушення, частина комерційних закладів (кав’ярні, фітнес-центри) продовжує використовувати українську музику без укладання офіційних договорів та сплати відповідних ліцензійних зборів.
Коментар експерта: Максим Назаренко, юрист у сфері інтелектуальної власності, зазначає:
«Зізнання Влада Дарвіна про труднощі підрахунку є абсолютно типовим. В Україні автор може отримувати звіти від ОКУ раз на пів року, і вони часто не деталізовані. Доки ми не впровадимо стовідсоткову цифрову систему моніторингу ефірів (shazam-технології для радіо та ТБ), автори залежатимуть від чесності менеджменту платформ та виконавців».
Коментар експерта: Ірина Швидка, музична продюсерка, додає:
«Пісня “Три сестри” вистрілила, бо потрапила в суспільний запит. Коли трек бере в репертуар артист калібру Могилевської, це гарантує автору високі ротації. Але для молодих композиторів, які не мають гучного імені, вижити виключно на роялті в Україні 2026 року все ще залишається надважким завданням».
Практична пам’ятка для українських авторів та слухачів: як підтримати легальний контент
Побудова цивілізованого медіаринку залежить від дій як самих творців, так і звичайних споживачів музичного контенту:
-
Для слухачів — відмовтеся від піратських платформ: Слухайте музику виключно на офіційних сервісах (Spotify, Apple Music, YouTube). Пам’ятайте, що кожне офіційне прослуховування — це пряма фінансова підтримка українського автора та його волонтерських зборів.
-
Для молодих авторів — реєструйте свої права заздалегідь: Не передавайте права на власні тексти чи музику виконавцям без підписання чіткого ліцензійного договору. Фіксуйте розподіл часток роялті (автор тексту/автор музики) документально до релізу пісні.
-
Для бізнесу — оформлюйте легальний супровід: Якщо ви володієте кафе, салоном краси чи магазином, не вмикайте музику зі свого особистого аккаунта Spotify. Укладіть договір з акредитованою ОКУ, щоб ваш бізнес працював у правовому полі та підтримував українську культуру.
-
Використовуйте легальні українські аудіостоки: Якщо вам потрібна музика для монтажу відео, комерційної реклами чи блогу, купуйте її на спеціалізованих платформах, де автори гарантовано отримують винагороду за свій продукт.
Державне регулювання, реєстрація патентів, авторських прав та контроль за діяльністю організацій колективного управління в Україні покладені на профільне відомство. Для реєстрації власного музичного твору, отримання свідоцтва про авторське право та ознайомлення з роз’ясненнями щодо профільного законодавства, відвідайте офіційний вебпортал Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ / IP Office).