За останніми даними, опублікованими на ресурсі 34.ua, у Запоріжжі розширюють міські та регіональні програми грантової підтримки для місцевих підприємців і релокованого бізнесу. Проєкт передбачає надання часткових компенсацій на придбання альтернативного енергетичного обладнання, пільгові умови оренди комунального майна, а також створення спільних виробничих хабів із посиленим укриттям для працівників.
Основний орієнтир регіональних програм: Зберегти понад 80% робочих місць у малому та середньому бізнесі та залучити інвестиції в створення децентралізованих виробництв.
Голова Асоціації підприємців Запоріжжя Ігор Степаненко зазначає:
«Сьогодні запорізький бізнес демонструє неймовірну гнучкість. Основна мета міської влади та громадськості — створити умови, за яких підприємства не залишатимуть регіон, а зможуть безпечно працювати в підземних та автономних логістичних майданчиках».
Аналіз функціонування економічного сектору в прифронтовому місті виявляє декілька фундаментальних проблемних факторів:
Висока вартість страхування майна та товарно-матеріальних цінностей через підвищені воєнні ризики в прифронтовій зоні.
Дефіцит кваліфікованих робітничих кадрів у промисловості через кадрові перекоси на ринку праці та мобілізаційні процеси.
Порушення звичних логістичних маршрутів відвантаження продукції великих металургійних та машинобудівних підприємств.
Економічний аналітик Центру регіональних досліджень Вікторія Бондар наголошує:
«Ключове завдання для Запоріжжя — це створення спеціального податкового та інвестиційного режиму, який компенсує підприємствам витрати на безпеку та енергонезалежність».
Щоб зберегти власну справу або адаптуватися до поточних економічних умов у Запоріжжі, місцевим підприємцям та працівникам варто скористатися такими рекомендаціями:
Подавати заявки на отримання державних та міжнародних грантів для відновлення або модернізації бізнесу.
Обладнати виробничі та торгові приміщення автономними джерелами живлення і резервними каналами зв’язку.
Забезпечити суворе дотримання правил безпеки для персоналу з облаштуванням укриттів безпосередньо поблизу робочих місць.
Диверсифікувати логістичні шляхи постачання сировини та збуту готової продукції.
Активно використовувати цифрові інструменти та онлайн-платформи для розширення ринків збуту за межі прифронтового регіону.