Тривалі атаки на промислові об’єкти Дніпропетровщини створюють, окрім прямої загрози життю людей, серйозні ризики довгострокового техногенного та екологічного характеру. Кривий Ріг, де зосереджені гігантські гірничо-збагачувальні комбінати, шахти та хвостосховища, потребує особливої уваги у питаннях безпеки інфраструктури. Пошкодження унікальних виробничих комплексів може спровокувати ланцюгову реакцію, наслідки якої відчує не лише Дніпропетровська область, а й суміжні регіони вздовж русла річки Дніпро.
Нещодавній обстріл передмістя Кривого Рогу призвів до пошкодження технічних споруд одного з підприємств, що займається переробкою промислових відходів. За повідомленнями кореспондентів ресурсу 34 канал, вибуховою хвилею було частково деформовано елементи захисної дамби штучної водойми. Завдяки оперативному втручанню спеціалізованих воєнізованих гірничорятувальних загонів та технічного персоналу підприємства, масштабного витоку шламових вод вдалося уникнути, а пошкоджену ділянку оперативно укріпили за допомогою важкої техніки. Проте подія вкотре підняла на загальнонаціональний рівень питання вразливості промислових гідроспоруд в умовах ведення бойових дій.
Аналіз специфіки Криворізького залізорудного басейну дозволяє виокремити кілька критичних факторів ризику, пов’язаних із можливими техногенними аваріями через обстріли.
Загроза затоплення шахтних виробок. У разі тривалого знеструмлення через удари по підстанціях зупиняються потужні насосні установки, що здійснюють водовідлив. Накопичення підземних вод загрожує просіданням ґрунту в житлових районах міста.
Вразливість накопичувачів токсичних відходів. Хвостосховища містять мільйони тонн підрядних продуктів збагачення руди. Руйнування їхніх стін може призвести до потрапляння хімічних сполук у підземні водоносні горизонти та відкриті водойми.
Забруднення атмосферного повітря під час пожеж. Займання на великих складах паливно-мастильних матеріалів або хімічних реагентів, які використовуються на виробництві, спричиняє викиди небезпечних токсичних речовин, що розносяться вітром на десятки кілометрів.
Складність моніторингу в реальному часі. Через безпекові обмеження та постійну загрозу повторних ударів екологічні служби не завжди мають можливість миттєво виїхати на місце події для оцінки масштабів забруднення.
«Будь-яке тривале порушення енергопостачання на об’єктах критичної промислової гідротехніки несе пряму загрозу для екологічного балансу всього басейну річки Інгулець. Потрібні превентивні інженерні рішення для захисту цих зон», — зазначає доктор технічних наук, професор кафедри геоекології Віктор Чернов.
Для мінімізації негативного впливу можливих техногенних факторів на здоров’я мешканцям міста необхідно чітко знати правила поведінки у кризових ситуаціях.
Постійний моніторинг офіційних повідомлень про стан води та повітря — у разі аварії на промисловому об’єкті слід довіряти лише повідомленням цивільного захисту та місцевої влади щодо безпечності використання водопровідної води.
Герметизація житлових приміщень при хімічній загрозі — у разі появи специфічного запаху чи оголошення про викиди необхідно щільно зачинити вікна, двері, вентиляційні отвори та завісити їх щільною вологою тканиною.
Використання засобів індивідуального захисту дихальних шляхів — під час смогу чи задимлення після обстрілів промислових зон обов’язково використовуйте респіратори класу FFP2/FFP3 або ватно-марлеві пов’язки, змочені водою чи содовим розчином.
Відмова від використання води з відкритих джерел та колодязів — у періоди загострення безпекової ситуації підземні води можуть зазнавати прихованого хімічного забруднення, тому для пиття слід використовувати виключно бутльовану або перевірену фільтровану воду.
Створення запасів абсорбентів та засобів детоксикації в аптечках — наявність активованого вугілля, сучасних гелевих сорбентів та промивальних розчинів для очей і носоглотки є обов’язковим елементом домашньої системи безпеки.
«Екологічна безпека Кривого Рогу в нинішніх реаліях — це питання щоденної гігієни та готовності кожного громадянина. Ми маємо навчитися жити за чіткими протоколами захисту власного здоров’я», — наголошує головний санітарний лікар регіонального центру контролю хвороб Тетяна Мартинюк.