Географічне розташування Дніпра перетворило його на найважливіший стратегічний вузол не лише для логістики Сил оборони України, а й для координації масштабних гуманітарних місій. Місто приймає основні потоки внутрішньо переміщених осіб із Донецької, Луганської, Запорізької та Харківської областей, а також слугує головною перевалочною базою для доставки медикаментів, харчових продуктів і технічних засобів у зону бойових дій та на деокуповані території. Постійні ракетні удари по логістичних терміналах, складах та залізничних вузлах створюють серйозні виклики для безперебійного функціонування цієї системи, вимагаючи від волонтерів, міжнародних донорів та муніципалітету створення нових, захищених ланцюгів постачання.
Розділ 1: Удары по складах із гуманітарною допомогою — деталі ситуації
Як інформує регіональний медіаресурс 34 канал, під час нещодавнього повітряного обстрілу Дніпра руйнувань зазнали складські приміщення, які використовувалися міжнародними гуманітарними організаціями для зберігання продуктових наборів, засобів гігієни та медикаментів, призначених для прифронтових громад. Внаслідок прямого влучання балістичної ракети виникла масштабна пожежа, яка знищила тонни важливого вантажу.
Незважаючи на значні втрати майна, логістичні команди та волонтери оперативно розпочали переспрямування нових гуманітарних конвоїв на резервні майданчики. Спільно з рятувальниками ДСНС вдалося евакуювати частину вцілілого медичного обладнання та організувати видачу допомоги переселенцям у безпечніших районах міста, що дозволило уникнути тривалого зриву постачання для вразливих категорій населення.
Свідчення представників благодійного фонду: «Це був склад суто цивільного призначення, звідки допомога йшла літнім людям та дітям. Втрати великі, але ми вже відновлюємо роботу завдяки координації з іншими регіональними центрами».
Розділ 2: Аналітичний розбір проблеми — безпека розподільчої інфраструктури хаба
Функціонування великого логістичного вузла під постійним повітряним тиском оголює комплексні інфраструктурні перекоси та безпекові ризики:
Висока концентрація вантажів на великих об’єктах. Традиційні великі логістичні парки стають легкими цілями для балістичного озброєння. Знищення одного великого термінала призводить до одночасної втрати сотень тонн вантажів і паралізує роботу десятків волонтерських організацій, що залежали від цього центру.
Залежність логістики від залізничних та автомобільних мостів. Дніпро розділений річкою, і зв’язок між лівим та правим берегами залежить від кількох мостових переходів. Будь-які обмеження в русі через ці артерії внаслідок тривог чи уламків миттєво створюють затори та затримують доставку екстрених вантажів.
Складність координації між різними гуманітарними місіями. Велика кількість міжнародних, державних та локальних благодійних організацій потребує єдиної цифрової системи обліку та розподілу, щоб уникати дублювання допомоги в одних районах та дефіциту в інших, особливо в умовах втрати складських потужностей.
Аналізуючи логістичні виклики прифронтового міста, експерт із транспортної інфраструктури Ігор Левицький зазначає:
«Дніпро більше не може дозволити собі утримувати класичні мегасклади. Майбутнє гуманітарної логістики міста — у повній децентралізації. Потрібно переходити на модель дрібних хабів-сателітів, розташованих у радіусі 30–50 кілометрів навколо міста, звідки вантажі оперативно і малими партіями завозяться безпосередньо в точки видачі».
Координаторка міжнародних програм допомоги Марина Ольшанська наголошує на цифровізації процесів:
«Втрата фізичних складів не повинна зупиняти процеси. Нам потрібна хмарна синхронізація всіх логістичних ланцюгів. Якщо один склад у Дніпрі знищено, система має автоматично перенаправляти вантажівки на інші транзитні точки в сусідніх областях, мінімізуючи накопичення великої кількості матеріальних цінностей в одній географічній координаті».
Розділ 3: Практична пам’ятка для волонтерів та отримувачів допомоги — безпека логістичних процесів
Для забезпечення безпеки волонтерів, персоналу хабів та цивільних громадян, які отримують допомогу, обов’язковим є виконання таких правил:
Уникнення великих черг біля пунктів видачі. Організатори мають запровадити чітку систему електронного запису або талонів із фіксованим часом візиту. Скупчення сотень людей біля волонтерських центрів у прифронтовому місті є неприпустимим та небезпечним.
Облаштування пунктів видачі виключно у захищених приміщеннях. Офіси волонтерських організацій та точки розподілу допомоги повинні розташовуватися на цокольних або перших поверхах капітальних споруд, у безпосередній близькості до укриттів або всередині підземних просторів.
Розосередження гуманітарного автотранспорту. Не допускайте тривалого паркування великої кількості вантажівок чи мікроавтобусів поруч із логістичними об’єктами. Розвантаження має відбуватися максимально швидко з подальшим виведенням транспорту на безпечні стоянки.
Підготовка персоналу до дій під час надзвичайних ситуацій. Кожен працівник хабу чи волонтер повинен чітко знати свій алгоритм дій у разі тривоги, вміти користуватися засобами пожежогасіння та надавати першу домедичну допомогу при травмах і кровотечах.
Стабілізація гуманітарної ситуації та захист прав внутрішньо переміщених осіб є пріоритетом державної політики України. Ознайомитися з офіційними програмами підтримки постраждалих громадян, дізнатися про правила реєстрації волонтерських вантажів та знайти актуальні контакти центрів допомоги можна на державному порталі Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), яке координує постачання медичної гуманітарної допомоги, або на ресурсах профільних відомств цивільного захисту.