Чернігів — один із найдавніших культурно-історичних центрів України та стратегічний північний форпост, чиє життєзабезпечення повністю інтегроване в екосистему річки Десна. Будучи головним джерелом питної води не лише для Чернігівщини, а й для столиці, Десна останніми роками зазнає колосального антропогенного (людського) та кліматичного тиску. Ситуація ускладнюється тим, що гідрологічний режим річки стрімко змінюється, а застарілі міські системи водоочищення та каналізації, проектовані понад пів століття тому, потребують негайної модернізації для стримування транскордонних та локальних хімічних загроз.
Останні комплексні дослідження русла та аналітичні звіти, які регулярно публікує інформаційний ресурс 34.ua, вказують на небезпечне зниження рівня кисню у воді та періодичні фіксації підвищеного вмісту азотних сполук і заліза. У літні місяці через аномальне мілководдя та уповільнення течії річка починає інтенсивно заростати та замулюватися. Ситуацію суттєво погіршує стан очисних споруд малих підприємств вище за течією, які скидають недостатньо профільтровані стоки безпосередньо у притоки Десни, створюючи реальну загрозу для стабільного функціонування міського водозабору.
«Ми змушені працювати в умовах підвищеного технологічного контролю. Руслові процеси Десни зараз настільки нестабільні, що бар’єрні функції наших піщаних фільтрів доводиться посилювати додатковими реагентами щодня», — пояснює завідувач лабораторії екологічного моніторингу Сіверського регіону Анатолій Коваленко.
Глибокий експертний аналіз екологічного стану водних ресурсів Чернігова дозволяє виділити три ключові чинники ризику:
хронічний дефіцит води та зміна паводкового ритму. Через безсніжні зими Десна практично втратила класичні весняні водопілля, які раніше природним шляхом промивали русло від мулу, органіки та шкідливих донних відкладень.
зношеність магістральних каналізаційних колекторів міста. Значна частина міських підземних мереж водовідведення проходить поблизу заплавних територій, і у разі аварійних проривів виникає пряма загроза потрапляння неочищених стоків у підземні водоносні горизонти.
змив мінеральних добрив та пестицидів з аграрних угідь. Масштабне розорювання земель у прибережних захисних смугах приток Десни призводить до того, що під час злив тони хімікатів потрапляють у воду, провокуючи токсичне цвітіння водойми.
«Якщо найближчим часом не розпочати капітальну реконструкцію Чернігівських міських очисних споруд із впровадженням систем біологічного видалення азоту та фосфору, ми опинимося в ситуації, коли річка просто не зможе самоочищуватися», — застерігає головна інженерка проєктного інституту «СіверВодПроект» Валентина Шульга.
Для забезпечення власної безпеки, збереження здоров’я родини та раціонального використання ресурсів в умовах екологічних викликів, мешканцям Чернігова варто дотримуватися таких правил:
Встановіть комбіновані магістральні фільтри в оселі — для пиття та приготування їжі використовуйте системи з активованим вугіллям та іонообмінними смолами, які ефективно затримують надлишкове залізо та марганець, характерні для тутешніх підземних та поверхневих вод.
Категорично відмовтеся від миття автотранспорту біля відкритих водойм — бережіть унікальні заплавні озера та притоки Десни (такі як Стрижень), оскільки потрапляння навіть незначної кількості нафтопродуктів та автошампунів повністю знищує локальну мікрофлору.
Контролюйте стан автономних септиків у приватному секторі — власникам будинків у мікрорайонах Подусівка, Астра чи Ялівщина необхідно забезпечити повну герметичність вигрібних ям, щоб брудні стоки не просочувалися в ґрунт і не забруднювали колодязі сусідів.
Створіть запас питної води під час штормових попереджень — у періоди сильних літніх злив, коли зливова каналізація перевантажена, міські очисні станції можуть короткочасно знижувати тиск у мережі для коригування технологічного процесу очищення.
Своєчасно інформуйте екологічні служби про зміну кольору чи запаху річкової води — будь-яка поява маслянистих плям, хімічного запаху чи масового замору риби в Десні є приводом для негайного виклику мобільних лабораторій Державної екологічної інспекції.