В Україні на законодавчому рівні закріпили суворі вимоги щодо створення захисних споруд у новобудовах та об’єктах соціальної інфраструктури. Згідно з ухваленими нормами, містобудівна документація обов’язково повинна містити розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження проєктів будівництва багатоповерхових житлових будинків, навчальних закладів та медичних установ без належно облаштованих укриттів відтепер заборонено. Усі оперативні деталі щодо містобудівної політики, цивільного захисту та інфраструктурних реформ висвітлюються у матеріалах 34 каналу.
Поточні тренди та ключові законодавчі показники
За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, нові нормативні вимоги поширюються на всі об’єкти будівництва із середнім та значним класом наслідків (СС2 та СС3).
Містобудівні норми передбачають, що захисні споруди цивільного захисту або укриття модульного чи підземного типу повинні бути доступними для всіх категорій населення, включаючи маломобільні групи. Також укриття мають бути забезпечені автономними джерелами живлення, вентиляційними системами, мережами водопостачання та водовідведення, а також кількома виходами для безпечної евакуації.
«Законодавче закріплення обов’язкового проєктування укриттів — це кардинальний крок до формування нової культури безпеки в українському будівництві. Жоден житловий комплекс чи школа більше не зводитимуться за застарілими радянськими або спрощеними стандартами», — зазначає експерт із муніципальної безпеки та цивільного захисту Артем Кравчук.
Аналіз системних викликів та ризиків для інфраструктурного сектору
Запровадження обов’язкових вимог до будівництва захисних споруд супроводжується низкою системних викликів для будівельної галузі та органів місцевого самоврядування:
Першим фактором є зростання собівартості будівництва та збільшення термінів проєктування об’єктів через необхідність зведення складних підземних інженерних споруд.
Другим чинником виступає складність адаптації та реконструкції існуючих типових проєктів шкіл і дитячих садків під нові жорсткі стандарти безпеки.
Третьою проблемою є ризик виникнення дефіциту кваліфікованих інженерів-проєктувальників та експертів, які володіють сучасними методиками розрахунку вибухостійких конструкцій.
«Облаштування укриттів вимагає суттєвих інвестицій, проте безпека громадян є абсолютним пріоритетом. Завдання забудовників та муніципалітетів — знайти баланс між економічною доцільністю та безкомпромісною якістю захисних споруд», — наголошує експерт з інфраструктури та міського господарства Павло Дмитрієв.
Практичні рекомендації для органів влади та забудовників
Забезпечити суворий державний контроль: Органам державного архітектурно-будівельного контролю не видавати дозволи на початок робіт та прийняття в експлуатацію об’єктів без належно підтвердженого розділу цивільного захисту.
Запроваджувати типові модульні рішення: Девелоперам та муніципалітетам використовувати уніфіковані, сертифіковані проєкти укриттів для прискорення та здешевлення процесів будівництва.
Враховувати вимоги інклюзивності: Під час проєктування сховищ у обов’язковому порядку передбачати пандуси, підйомники та спеціально обладнані санітарні зони для людей із інвалідністю.
Дотримуватися медіагігієни: Переглядати інформацію щодо державних будівельних норм, стандартів безпеки та рішень місцевої влади виключно на офіційних та верифікованих ресурсах.