Організація безпечного освітнього процесу в прифронтовому великому місті — це один із найскладніших викликів для місцевої громади. Кривий Ріг, попри регулярні повітряні атаки, продовжує боротися за майбутнє своїх дітей, шукаючи баланс між якісною освітою та абсолютним захистом учнів і педагогів. Російський ракетний терор змусив школи, дитячі садки та університети міста повністю переглянути підходи до цивільної безпеки, перетворивши звичайні підвали на високотехнологічні освітні простори.
Останні повітряні удари по місту вкотре підтвердили необхідність суворих безпекових протоколів у закладах освіти. Багато шкіл Кривого Рогу зараз працюють за змішаною формою навчання, але лише за умови наявності сертифікованого та повністю облаштованого укриття. Коли лунає сигнал повітряної тривоги, уроки не припиняються, а переміщуються під землю — у підземні класи, де є світло, інтернет та все необхідне для продовження занять. Про те, як заклади освіти готуються до нового навчального року та які інновації впроваджують для захисту дітей, детально розповідає 34 канал, публікуючи репортажі з відновлених та модернізованих ліцеїв міста.
«Ми не просто ховаємо дітей від бомб, ми створюємо для них психологічно комфортне середовище. Наші підземні класи обладнані вентиляцією, автономним опаленням та зонами відпочинку, щоб діти не відчували стресу під час тривалих тривог», — ділиться досвідом директорка одного з криворізьких ліцеїв Валентина Прокопенко.
Процес забезпечення безпеки в освітньому просторі Криворіжжя має свої унікальні складнощі та ризики через географічне та промислове розташування міста:
По-перше, значна кількість шкільних будівель була зведена за старими радянськими проєктами, які не передбачали повноцінних бомбосховищ, що вимагає масштабної та дорогої реконструкції цокольних і підвальних приміщень із залученням міжнародних донорів.
По-перше, постійна загроза використання ворогом швидкісних балістичних ракет та реактивних безпілотників залишає лічені хвилини на евакуацію, що вимагає від учителів та учнів доведення дій під час тривоги до повного автоматизму.
По-перше, тривале перебування дітей у замкнутих підземних просторах та постійний стрес негативно впливають на їхній психоемоційний стан, викликаючи потребу у постійній присутності кваліфікованих дитячих психологів у кожному закладі.
«Освіта в Кривому Розі сьогодні — це теж лінія оборони. Якщо ми не збережемо інтелектуальний потенціал міста зараз, у нас не буде кому відновлювати цей промисловий регіон після перемоги», — зазначає завідувач кафедри педагогіки та психології локального університету професор Ігор Данилевський.
Для того щоб інтеграція дітей в освітній процес у нинішніх реаліях була максимально безпечною та ефективною, батькам та учням варто дотримуватися важливих інструкцій.
Ретельна підготовка «тривожного рюкзака» учня. Дитина повинна мати із собою індивідуальну пляшку води, поживні перекуси (енергетичні батончики, сухофрукти), необхідні особисті медикаменти та записку з контактами батьків і групою крові.
Повна довіра до дій педагогічного колективу. Під час повітряної тривоги вчитель несе повну відповідальність за дітей, тому батькам не варто намагатися забрати дитину зі школи під час небезпеки, наражаючи на ризик і себе, і її.
Психологічна підготовка дитини вдома. Батькам важливо спокійно обговорювати з дітьми правила безпеки, пояснювати важливість перебування в укритті та вчити базовим технікам дихання для подолання раптового страху чи паніки.
Сприяння у покращенні матеріально-технічної бази сховищ. Батьківська спільнота може активно долучатися до волонтерських ініціатив із додаткового облаштування підземних класів книжками, настільними іграми чи ковдрами.
Суворий контроль за цифровою безпекою дитини. Необхідно пояснити школярам, що категорично заборонено фотографувати територію школи, укриття чи публікувати у соціальних мережах інформацію про геолокацію закладу та час проведення занять.