Коротко: у державному бюджеті-2026 закладено значне підвищення оплати праці педагогів: +30% з 1 січня 2026 року і ще +20% з 1 вересня 2026 року. Це — найбільше комплексне підвищення за останні роки. Разом із ростом мінімальної зарплати і збільшенням фінансування освіти воно істотно змінить структуру витрат освітньої сфери. Але наскільки ці гроші компенсують інфляцію, перевантаження вчителя та регіональні нерівності — тема цього матеріалу.
Що ухвалила влада: цифри з офіційних документів
Підвищення зарплат: уряд і Міністерство освіти оголосили, що зарплати педагогічних і науково-педагогічних працівників зростуть на 30% із 1 січня 2026 року, а з 1 вересня 2026 року додатково на 20%. Це прописане в положеннях до державного бюджету та в офіційних повідомленнях МОН.
Зростання видатків: видатки на оплату праці вчителів закладів загальної середньої освіти у бюджеті-2026 закладені на рівні близько 160,5 млрд грн (загалом по освіті — теж значне збільшення).
Соціальні доплати: передбачені й доплати за роботу в несприятливих / прифронтових умовах (фіксовані надбавки для відповідних категорій працівників). Окремі нормативні акти та постанови визначають розміри таких доплат.
(Джерела: офіційні релізи Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів і Кабінету Міністрів).
Скільки це буде в «гаманці» вчителя: приблизні підрахунки
Розглянемо кілька типових прикладів (спрощено: «чиста» зарплата після податків залежить від ставки, доплат, податкових пільг тощо — нижче — орієнтовні цифри):
Якщо до підвищення річний оклад учителя становив 12 000 грн (умовно), +30% = 15 600 грн, а далі +20% з вересня — 18 720 грн (у місяць).
У розрахунках Мінфіну та професійних спілок часто використовують базову ставку ЄТС; зміни до ЄТС 2026 привели до перерахунку тарифних розрядів (профспілки публікували таблиці та роз’яснення).
Важливо: рівень зростання конкретної «чистої» зарплати залежатиме від:
– розміру ставкової частини (посадовий оклад, тарифний розряд);
– наявності доплат (за складність, за класне керівництво, за роботу в прифронтових умовах);
– кількості ставок / надставок, годин наднормового навантаження;
– відрахувань (податки, ЄСВ тощо).
Тобто для одних учителів підвищення може відчуватися як «революція», для інших — як «очікуваний крок».
Як підвищення співвідноситься з інфляцією та вартістю життя
Інфляція: нацбанк прогнозував поступове зниження інфляції в 2026 році до близько 6–7% при сценаріях стабілізації, але у 2024–2025 роках інфляція була значно вищою; фактичне сприйняття підвищення зарплат індексується на реальну інфляцію по витратах домогосподарств.
Реальний приріст: якщо зарплата вчителя зросте у загальному на 56% (30% + 20% з вересня — у сукупності це не просто 50%, бо друге підвищення рахується від більшої бази), то при інфляції 6–10% це означає реальний приріст купівельної спроможності. Але: окремі категорії товарів (енергоносії, продукти) можуть дорожчати швидше, тому реальна користь домашнього бюджету різнитиметься по регіонах.
Порівняння з середньою та мінімальною зарплатою по країні
Мінімальна зарплата 2026: у 2026 році мінімальна зарплата піднята до ~8 647 грн (з 8 000 грн у 2025). Це мінімум для розрахунків, від якого відштовхуються багато надбавок.
Середня зарплата (ринкова статистика): згідно агрегаторів (наприклад, Work.ua), середня зарплата у січні 2026 — близько 27 400 грн (варіює по галузях). Це означає, що навіть після підвищення частина педагогів все ще залишатиметься нижче середнього по країні.
Висновок: підвищення робить професію більш конкурентоздатною, але середня по країні все одно буде вищою — отже залишаються ризики «витоку» кадрів у приватний сектор або за кордон.
Міжнародний контекст: як ми виглядаємо на тлі OECD
За даними OECD (Education at a Glance, Teachers’ Salaries), рівні оплати праці в Україні значно нижчі від середніх показників країн OECD. Навіть після підвищення абсолютні значення (в доларовому еквіваленті) залишатимуться далеко позаду середнього OECD.
Це означає: щоб досягнути середньоєвропейського рівня оплати праці для вчителя, Україні потрібно багаторазове збільшення зарплат (або значне зростання ВВП на душу), а також зміни в фінансуванні освіти. Поки що підвищення 2026 року — важливий внутрішній крок, але не «євроінтеграційний» по оплаті праці.
Ризики та «вузькі місця», які не вирішує просте підвищення окладів
Нерівномірність виплат: рішення про доплати (прифронтові території, складні умови) можуть створити диспропорції між регіонами та школами. Потрібен чіткий порядок нарахувань та контроль.
Перевантаження вчителя: проблема не тільки в розмірі окладу, а й у кількості навантаження, класів та непрямих обов’язків (документація, співпраця з соцслужбами). Якщо не зменшити бюрократичне навантаження, то навіть більші гроші не вирішать вигорання.
Кадровий дефіцит: багато шкіл досі відчувають брак вчителів за низкою предметів; підвищення може допомогти утримати кадри, але потрібні й системні зміни (професійний розвиток, кар’єрні траєкторії).
Фіскальна вразливість: подальше фінансування залежить від макроекономічної стабільності і зовнішньої допомоги (включно з фінпакетом ЄС на 2026–27 роки). Якщо зовнішнє фінансування буде під загрозою, частина обіцянок може зазнати корекції.
Профспілки та реакція освітянського середовища
Профспілки (Профспілка працівників освіти і науки) вітали рішення про підвищення, але також наголошували на необхідності:
– гарантій термінових виплат і прозорих механізмів нарахування;
– захисту пільг для тих, хто працює в прифронтових і постраждалих територіях;
– комплексної реформи оплати праці, а не одноразових «рішень».
Чого очікувати школярам і батькам
– Підвищення зарплат мотивує вчителів і може знизити текучку, що позитивно вплине на якість викладання.
– Однак якщо кошти підуть лише на оклади, а не на розвиток шкіл (математика підручників, технологічне обладнання, інклюзивні послуги), покращення може бути непомітним. Аналітики радять поєднати зарплатні інвестиції з інвестиціями в професійний розвиток і інфраструктуру.
Що далі: рекомендації політикам
– Запровадити прозору формулу нарахування надбавок та доплат (щоб виключити корупційні ризики і диспропорції). (рекомендація)
– Комбінувати підвищення зарплат із зменшенням бюрократії: увести інструменти скорочення паперової роботи (цифрові журнали, делегування частини адміністративних функцій).
– Інвестувати в розвиток кадрів: грандова система підвищення кваліфікації, стипендії для молодих вчителів у дефіцитних предметах. (рекомендація)
– Забезпечити макропідтримку: координація з Мінфіном та міжнародними партнерами для сталого фінансування освіти, аби не вдаватися до одноразових рішень.
Підсумок
2026 рік приніс істотне підвищення зарплат вчителям — +30% із січня та +20% із вересня — це не лише політичний крок, а й значний бюджетний пріоритет. Офіційні релізи МОН і Мінфіну підтверджують це.
Реальна користь залежатиме від того, наскільки виплати будуть рівномірними, чи супроводжуватиметься підвищення системними змінами (зниження бюрократії, підвищення якості кадрів, інвестиції в інфраструктуру) та чи збережеться стабільне фінансування у середньостроковій перспективі.
Порівняно з країнами OECD оплата праці вчителів у Україні залишається нижчою у доларовому еквіваленті — щоб наздогнати Захід, потрібні роки системних реформ і економічного зростання.