За три місяці в акваторіях Дніпропетровської області загинуло близько 40 тисяч риб

За три місяці в акваторіях Дніпропетровської області загинуло близько 40 тисяч риб - фото 1

Вони мали б стати гарним уловом, а потім — смачною стравою. Та замість цього мертві вкривають береги річок. Лише за три місяці в акваторіях області загинуло близько сорока тисяч краснопірок, щук, окунів, карасів. Такі дані рибінспекції. Чому лускаті не можуть почуватись у річках, "як риба у воді"?

Закинути вудочку і піймати на гачок живих карасів, коропів та краснопірок. Сьогодні це можливо. Втім, ще тиждень тому у річці Кільчень риба просто спливала замертво.

Сотні загиблих лускатих просто вкривали береги. Окрім жахливої картини, стояв ще й сморід.

«В основному риба гине через викиди від всяких виробництв, вони замість того, щоб утилізувати відходи, все викидають в річку. Зараз поля труять хімікатами, дощі проходять, все змиває в річку, риба через це гине», — розказав рибалка Максим Трубоносов.

Та от в обласному управлінні рибагенства цю версію спростовують. Запевняють, навіть брали проби та перевіряли воду.

«В цьому випадку ми не виявили слідів техногенного втручання, тобто ніяких плям масла чи інших забруднювань ми там не побачили», — прокоментував начальник обласного управління державного рибного агенства Василь Волков.

Аби з’ясувати, у чому таки справа, журналісти 34-ки запросили у рейд рибінспекцію та у пошуках мертвечини самі випливли річкою Кільчень.

Провідний державний інспектор відділу охорони водних ресурсів Ігор Миколайович пояснив, що риба гине переважно влітку. Бо через спеку збільшується кількість водоростей. Вода випаровується та втрачає кисень. Лускаті просто задихаються.

Журналісти проплили кілька кілометрів по річці Кільчень. Втім, масового мору риби тут так і не побачили. Подекуди траплялись поодинокі мертві окуні, щучки та краснопірки. Усіх інших, кажуть інспектори, зібрали та утилізували. І вже підрахували. Цьогоріч в області загинуло близько сорока тисяч лускатих. Втім, екологи запевняють, у масовому морі риби винна не лише природа.

Експерти звинувачують ставки, водосховища, які не дають можливості стоку води по самій річці Кильчени. Така ситуація й у Дніпрі. І врятувати акваторії може лише механічна чистка річок або штучне зариблення, сказали в управлінні водних ресурсів. І одразу ж додали, грошей на це — не мають.

Реклама

Та поки можновладці вирішують, хто має платити за прочистку річок, рибалки змотують вудки та кажуть: у Кільчені ловити вже нічого. У прямому та переносному сенсі.

 

Реклама