Яким був 2020-й рік?

27.12.2020, 15:40
Яким був 2020-й рік? - фото 1

Дніпропетровську область поділили наново, ми спробували працювати та навчатися дистанційно, пережили гарячі місцеві вибори і все це приправилося всесвітньою пандемією.



"Локдаун" визнали словом року. Якщо в 2019-му році у ЗМІ воно прозвучало 4 тисячі разів, то у цьому — вже 250 тисяч разів. Таке дослідження провели науковці тлумачного словника “Collins English Dictionary”. Всесвітня пандемія була темою року № 1. Перший офіційний хворий в Україні був зафіксований у Чернівцях, на початку березня.

«Він для нас не зовсім звичайний пацієнт. Але ми його лікуємо, надаємо допомогу відповідно до протоколів, персонал захищений», — казала тоді завідувачка інфекційного відділення Чернівецької обласної лікарні Валентина Миндреску.


З березня і до травня ми сиділи на жорсткому карантині. У нас відібрали обійми, посиденьки в барах, прогулянки у парках, заняття в спортзалах, школах та університетах. Нас змусили відрізати себе від світу, заборонили їздити закордон і навіть виходити з дому без документів та маски.

«Єдина рекомендація (те, про що зараз говорить увесь світ) — максимально скоротити соціальні контакти. І пройти так зване соціальне дистанціювання. Для цього і вводяться всі ці заходи», — пояснював карантинні обмеження мер Дніпра Борис Філатов.


Ми опинилися в ізоляції у власному помешканні. Поняття “робота” і “дім” були для нас абсолютними протилежностями до карантину. Тепер більшість із нас має "суперсилу" — вміє працювати віддалено. Пристосовуватися довелось і школярам, їхнім батькам та вчителям. Цього року ми вперше відчули, що таке дистанційне навчання, як це — домашнє завдання онлайн, контрольна в “Zoom” та екзамени позаочі.

«Тут мій імпровізований клас, різні підручники, робочі плани, ноутбук. І, як бачите, я в піжамі. Все дуже по-домашньому. Працювати з дітьми дистанційно досить непросто. Дуже важко слідкувати, чи дитина сама зробила роботу, чи списала з інтернету», — описувала свій досвід дистанційної роботи вчителька української мови Єлизавета Волошина.


Зрештою, влітку карантин послабили, пандемія пішла на спад, але хвороба змусила багатьох змінити плани на літню відпустку. І тут люди відкрили для себе Україну, а надто наші люди — Дніпропетровщину. Журналісти 34 телеканалу навіть запустили рубрику "Подорожі у Деталях". Не виїжджаючи за межі області, вони відшукали "Мальдіви", цілющі грязі, розказали про легендарну Бичкову скелю etc. А ще побували на містичному Мавринському майдані. Журналісти нашого телеканалу довели: за унікальними враженнями необов’язково їхати закордон.

Також влітку наш регіон перекроїли і наново зшили. Із 22 районів залишилися всього сім. Новий поділ став продовженням процесу децентралізації, що стартував 4 роки тому. Державні адміністрації, які були у ліквідованих районах, розформували, а непотрібні посади були скорочені. Тим часом історики розглядали мапи “нових” районів і побачили давно забуті старі.

«Сьогоднішня тенденція до укрупнення районів дуже цікаво повторює ситуацію до революції 17-го року. Сьогоднішнє злиття кількох районів за обширами нагадує повіти колишньої Катеринославської губернії. Тобто історія в чомусь повторюється. Звичайно, соціально-економічне підґрунтя зовсім інше», — пояснював історик Максим Кавун.


Уже восени у Дніпрі на День міста відкрили нові бульвари. Вулиця Яворницького стала пішохідною, як і Короленка, на ремонт якої містяни реагували неоднозначно. Через залізні конструкції та лави з каменю бульвар вважали незатишним. Та місія його інша, казав головний художник Дніпра.

«Ця вулиця була покликана здивувати. Таких немає більше ніде, і, найімовірніше, не тільки в місті. А й у світі. Проєктанти розробили саме так, щоб так — здивувати», — пояснював головний художник Дніпра Сергій Бєлий.


Також на День міста стало відомо про віднайдення могили видатного містянина Олександра Поля. Місце поховання не могли відшукати сотню років. Виявилося: поховали Поля у Севастопольському парку. Там археологи та історики працювали з травня. Спеціалісти казали: впевнені, що знайшли Поля, майже на 100 відсотків.

«У нього лобна кістка дуже широка, піднята й така, округлена дуже. І якщо ми подивимося на портрет Олександра Поля — в нього високий лоб і звуження скроневих доль. Це була одна із вказівок», – казала антропологиня Олександра Козак.


Після Дня міста у Дніпрі розпочалася підготовка до місцевих виборів 25 жовтня. Хоч і з рекордно низькою явкою (близько 30 відсотків), але голосування таки відбулося. У Дніпрі та Кривому Розі навіть було два тури. А у більшості населених пунктів мерами обрали колишніх очільників. Вони, а також обласна і міські ради, вже стали до роботи. І наразі ми маємо сформовані команди, депутатські коаліції і бюджети на 2021 рік.

«Вибори пройшли досить демократично, дуже прогнозовано. Йде певний ажіотаж, поливання брудом — це просто відлуння виборчої кампанії. Але воно вже йде на спад, практично скоро спаде. Просто другий тур був досить брудним», — пояснював політолог Андрій Шуліка.


Поки тривала передвиборча кампанія та саме волевиявлення, ціла команда кулінарів, істориків, фольклористів та етнографів захищали інтереси борщу. Завдяки їхній роботі у жовтні страву офіційно визнали українською і внесли до Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини.
Науковці так і не з’ясували класичного рецепту. Але що точно має бути у каструлі — це буряк, капуста, морква, цибуля та картопля.

«Ми просто взяли за мету, що нам треба зібрати з різних регіонів, із різних напрямків (південь-північ, захід-схід) різноманітні рецепти. Щоб охопити всю Україну. Щоб точно сказати, що це культура приготування саме українського борщу», — згадував керівник гастрономічної експедиції Дмитро Потапов.


І навіть попри труднощі цього року, більшість українців відчуває себе щасливими. Це доводить Всесвітнє соціологічне дослідження цінностей. На запитання про свій емоційний стан 78 % українців відповіли, що відчувають себе щасливими. Тож — так тримати і в новому році.

Поділитися: