В Давосі обговорювали план порятунку планети від кліматичних змін

25 січня, 19:01
В Давосі обговорювали план порятунку планети від кліматичних змін - фото 1

У цьому процесі може взяти участь і Україна — приєднавшись до Європейської "Зеленої угоди".

Скільки це коштує? І найголовніше: Хто готовий давати гроші?
Наша Віра Свердлик шукала відповідей там, де грошима пахне в повітрі — у Швейцарії.

"Тут у Швейцарії, серед засніжених Альп, легко забути про глобальне потепління. Але це і є виклик для кожного з нас: де б ми не були, усвідомлювати, що клімат нашої планети змінюється щомиті…
З цим терміново щось треба робити. Найвпливовіші люди світу, які зібрались на міжнародному форумі у Давосі — ні, не забули про політику та економіку, але говорять про інвестиції саме в екологію".


В обговоренні цієї теми взяла участь і такий високий гість форуму, як президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

"Протягом наступного десятиліття в європейський бюджет буде залучено 1 трильйон євро інвестицій. Європейська комісія поставила своїм першочерговим пріоритетом «Зелену угоду»", — розповіла чиновниця.


Так звана "Зелена угода" або англійською — "грінділ", — це стратегічний план на наступні 30 років, який затвердили єврочиновники. І Україна, безумовно, має взяти участь у його реалізації. Наша мета: до 2050 року стати країною з щонайменше 70 відсотками "зеленої" енергії в системі. Нині цей показник лише 4%.

"Україна повинна бути частиною цієї "зеленої" угоди і брати на себе зобов'язання щодо зниження викидів, і декарбонізації нашої економіки. Сьогодні ми підтримуємо зміни в законодавстві і перехід від "зелених" тарифів до аукціонної системи. І це той тренд, який проходить в Європі і ми готові надалі будувати проєкти зеленої генерації", — сказав Максим Тімченко, керівник української енергетичної компанії "ДТЕК", яка є найбільшим вітчизняним інвестором в "зелену" енергетику.


Але наша країна цікава й закордонним спонсорам — запевняють міжнародні експерти. Іноземці, від норвежців до китайців, забудовують Україну вітряками та сонячними панелями, від яких українці будуть отримувати світло. Єдине на що чекають — державна підтримка. Адже "зелене" будівництво вимагає чималих коштів.

"Якщо хтось вкладає серйозні гроші на довгий період часу — він хоче бути впевненим, що він поверне їх та заробить. Це бізнес. Впевненість в уряді, у стабільності, верховенство права — це ключові речі. Якщо ви забезпечите це — я впевнений, чимало інвесторів прийдуть до вас. Якщо впевненості не буде — інвестори триматимуться подалі", — зазначив енергетичний експерт Нік Батлер.


Так дипломатично пан Батлер прокоментував наміри України знизити "зелений" тариф — спеціальну ціну, за якою держава має купувати "зелені" кіловати у виробників упродовж наступних 10 років. Заради цього стимулу в Україну приходили іноземні інвестори. І через його можливу зміну – можуть піти, припинивши розвивати нашу "зелену" енергетику.

"Сьогодні виникає ситуація, що ті інвестори, які вклали в зелену енергетику мають проблеми з отриманням грошей. Це порушує інвестиційний клімат. І жодний інвестор, коли він дивиться на ситуацію в Україні, ніколи більше не буде ризикувати своїми грошима", — прокоментував ситуацію голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.


І все ж світ готовий захищати "зелену" енергетику, бо вона — чи не головна складова безпечного екологічного майбутнього.
Європейці пішли ще далі. Тут, у Давосі, організатори міжнародного форуму закликали учасників, сильних світу цього, стриматись і не замовляти у ресторанах фуа-гру та ікру — делікатеси, які треба експортувати. Якщо і випивати, то не закордонний алкоголь, а місцеве вино або настоянки. І врешті решт пересісти зі статутних автівок на більш екологічні потяги.


Хочете отримувати оперативні та важливі новини прямо до свого месенджеру? Підписуйтесь на наш канал в Telegram.

Поділитися: