Український Стоунхендж і Старі Кодаки: які історичні місця відвідати в нашій області?

16 серпня, 20:00
Український Стоунхендж і Старі Кодаки: які історичні місця відвідати в нашій області? - фото 1

Ми продовжуємо прокладати туристичні маршрути Дніпропетровщини.

Український Стоунхендж і печера, де, ймовірно, народився Геракл. Наші журналісти об'їздили найбільш загадкові місця області. В об'єктив камери потрапили містична Мавринська площа, легендарна бичача скеля і місце, де колись стояла велична фортеці Кодак. Про історичні місця, що і досі оповиті легендами, розкажемо далі.

З висоти пташиного польоту ці земляні насипи нагадують краба або павука. Але до сих пір ніхто не може пояснити ні походження, ні призначення Мавринської площі. Одна з найзагадковіших місцин Дніпропетровщини розташована в селі Межиріччя, в 70 кілометрах від Дніпра.

На площі в п'ять із половиною гектарів розташувалася глибока чаша — западина, оточена чотириметровими пагорба. З боків -—так звані вуса. Вчені припускають: насипи з'явилися на місці розритого кургана. Раніше тут розташовувалися козацькі оборонні споруди. А ще — була селітроварня.

«Тут було багато органіки, її вибирали, викладали за вітром, для того, щоб висушувати. Проводили хімічні реакції. Розмножували бактерії, які формували селітру», — розповідає історик Віталій Калінін.

Дехто вважаює, що Мавринська площа— це древній храм-обсерваторія, який побудували ще 8 600 років тому. Наче англійський Стоунхендж. Центральна чаша має три отвори. І в день літнього сонцестояння і весняного рівнодення тут можна побачити неймовірної краси схід і захід сонця. За іншою версією, це місце сили і резонатор звуку.

«Саму чашу на площі я асоціюю з куполом храму. Тільки він перевернутий. Він є концентратором, схожий на супутникову тарілку. Навіть пагорб є всередині — це місце, де концентрується енергія. Якщо стати одній людині, а інша буде на пагорбі площі, то вони зможуть вільно розмовляти між собою, навіть не підвищуючи голос», — говорить езотерик Роман Нікіфоров.

Також кажуть, що тут не літають птахи і не ростуть дерева. А між пагорбами не затримується вода під час опадів. Містика? Або для цього є фізичні передумови? Думки різняться.

 

Тут — неймовірні пейзажі, рибні місця і чиста вода. Це Старі Кодаки — всього в 20 кілометрах від Дніпра. Але найбільше село відоме завдяки фортеці.

У перекладі з тюркського "Кодак" означає "поселення на горі". Фортецю звели в XVII столітті поляки, щоб установити контроль над козацтвом і ізолювати Запорозьку Січ.

Спорудження зруйнували ще в 1711 році, за результатами Прутського мирного договору. Сьогодні про її колишню велич нагадують лише земляні вали, стела з написом "архітектурний пам'ятник" і зображення на банері.

У ХХ столітті на місці фортеці створили гранітний кар'єр. Зараз він затоплений. Відпочивальники приїжджають сюди, щоб позасмагати і купуватися.

«Ми тут перший раз, все сподобалося, вода чиста, дуже тепла, що добре. Дорога правда... Для машини важко по каменях, поки доїхали...» — розповідає туристка Марія.

З іншого боку кар'єра — річка Дніпро, а ще рибалки. Свій улов за день показує Микола.

«Берег, відразу глибина. Ловиться: є і карась, і плотва», — каже рибалка Микола Дубовик.


Ще 30 кілометрів на південь області — і ми у Волоському. Саме тут на Дніпрі колись був Лоханський поріг — один із найстрашніших і найзгубніших для лоцманів. Зараз він затоплений Дніпровським водосховищем. Поруч — бичача скеля, оповита легендами.

Ще Дмитро Яворницький вважав, що біля підніжжя цієї гори знаходиться Зміїна печера, де, за легендою, народився сам Геракл. Зараз доступу до неї немає, адже вона затоплена.

Також на території села, серед кукурудзяного поля, можна знайти Катеринівську милю — одна з двох уцілілих у Дніпропетровській області.

«Це дорожня миля, яка відображала шлях подорожі імператриці Катерини II, від Катеринослава до Криму. 156 миль були побудовані перед її поїздкою. Зараз їх збереглося або 7, або 8», — пояснює історик Ніна Ткачова.

Щоб зацікавити більше відпочивальників, у Волоському встановили туристичні вказівники і розробили кілька веломаршрутів. Місцеві впевнені: тут буде чим зайнятися і мандрівникам, і професійним дослідникам. При цьому їхати далеко за кордон не потрібно.

Поділитися: