У Дніпрі загинула прессекретарка Дар'я Гречищева: якою вона була?

Дар'я Гречищева. Фото: Facebook/Дар'я Гречищева  - фото 1
Дар'я Гречищева. Фото: Facebook/Дар'я Гречищева

Рятувальники Дніпропетровщини у журбі. Хоч і сьогодні, 17 вересня, їхнє професійне свято. Сумуємо і ми. Бо дуже добре знали і багато працювали із Дар'єю Гречищевою. Та після трагедії зрозуміли: частину матеріалу в день рятувальника маємо присвятити Даші.

Ми готували сюжет до Дня рятувальника. Хотіли розповісти про їхні будні, щоденну небезпеку, про те, що вони не розповідають навіть рідній матері. Саме у день трагедії, 15 вересня, ми почали готувати цей сюжет.

«Ми знімали сюжет, приїхали до ДСНС. Та рятувальникам пішли перші дзвінки та один з них — вибух на Хмельницького. Згодом стало відомо: це якраз вибухнула машина, у якій була Даша. Коли вони гасили автівку, вважали, що там нічого серйозного, бо вогонь приборкали. Тоді ми намагались зв'язатися з Дар'єю, щоб з’ясувати причини вибуху, але вона була поза зоною досяжності. Та інтернетом вже почала ширитись інформація: речниця загинула», — розповіла журналістка Айміна Арнаут.

Згодом загибель Даші офіційно підтвердили у рятувальній службі. Хоч повірити у це, сказали колеги, не могли до останнього.

«Ще вчора ми ввечері розмовляли. Я особисто з Дар'єю. Всі спілкувалися, стільки було планів, скільки було в неї енергії, скільки вона хотіла зробити. Чи настане той час, коли ми зможемо без неї працювати?» — сказав начальник обласного управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС Сергій Корінний.

Дар'ї Гречищевій за місяць мало виповнитися 36. Вона працювала у ДСНС цілих 8 років. Була капітаном служби цивільного захисту. Очолювала відділ зв'язків з громадськістю. Журналісти могли телефонувати їй у будь-який час. Вона завжди допомагала зі зйомками та коментарями. Підтримувала будь-яку шалену журналістську ідею. І пропонувала та реалізовувала багато своїх. А ще Дар'я була доноркою та волонтером Червоного Хреста.

Вибухи. Пожежі. Аварії. Загиблі. Сотні таких повідомлень ми чули від Даші.

Колеги речниці ДСНС досі не можуть повірити у те, що сталося. Хоча самі звикли щодня бачити небезпеку та смерть. Рятувальник Артем розповів: про свою роботу навіть рідній матері не розповідає. Аби не хвилювати. А ще рятувальники мають і забобони. Наприклад, між собою навіть не прощаються, мовляв, щоб не накликати подію і зустрітися ще раз.

Реклама

Так щодня рятувальники рятують людей, приборкують пожежі, розпилюють автівки, аби витягти постраждалих в аварії. Кожний їх робочий день — це ризик, коли кожен з них опиняється на межі життя і смерті.

Реклама