Таксисти виходять із тіні: в Україні хочуть легалізувати таксобізнес

16 серпня, 18:40
Таксисти виходять із тіні: в Україні хочуть легалізувати таксобізнес - фото 1

Чи вигідний такий план для самих водіїв? І як нововведення може вплинути на вартість проїзду?

Є машина і хочеш таксувати — купуй патент за 5 000 гривень. Такий законопроєкт пропонують в Міністерстві інфраструктури. Влада планує легалізувати бізнес із перевезень на замовлення. Причина — 98 відсотків таксистів України зараз працюють у тіні. Їх офіційний статус — для держави це збагачення скарбниці приблизно на 800 млн грн щорічно. Водночас для пасажирів — це якість і надійність у перевезеннях.

Вулиця Володимира Антоновича, 65а. Зараз за цією адресою розташована підстанція швидкої допомоги. А ще в далеких шістдесятих тут працював перший таксопарк Дніпра. На початку було з десяток легкових машин "Перемога". Згодом з'явилися і "Москвичі".

Директор Музею ретро-авто точно знає хронологію розвитку таксо-бізнесу в нашому місті. Показує колекцію модельок радянських легковиків, які працювали на замовлення.

«Працював на 21-й "Волзі". Вартість проїзду тоді була 10 копійок за кілометр. Графік роботи: на одній машині два водія. Через добу по 12 годин. Ну іноді доводилося затримуватися, щоб виконати план», — згадує таксист Леонід Литвинчук.

Перевиконав план — інше міг забрати собі. Рахував відстань від старту до пункту призначення спеціальний пристрій — таксометр. У музеї ретро-авто він на почесному місці серед радянських експонатів.

Вигідна для держави справа швидко набирало обертів. Сам дніпровський автопарк на Антоновича поступово розширювався. А потім відкрили ще один — на Войцеховича. Так, по місту курсував уже не один десяток машин, а з півтисячі. Обидва підприємства були державними. Але вже на початку 90-х ситуація кардинально змінюється.

«У дев'яності роки почалася конкуренція. У цей час з'явилися "бомбили" — люди, які неофіційно заробляли гроші і створювали конкуренцію державним таксі», — додає таксист Леонід Литвинчук (1964–2010).

Саме в 90-х стали з'являтися приватні таксопарки. Вони і склали основну конкуренцію державним. Кожен водій повинен був стати підприємцем і укласти договір із АТП. Або працювати самостійно на власному авто. Нову школу таксі радянські шофери опановували швидко.

«Запропонували всім водіям стати підприємцями. Уклав я договір, і почав уже обслуговувати пасажирів, як підприємець», — говорить Леонід Литвинчук.

Із появою інтернету і вдосконаленням мобільного зв'язку на ринку таксобізнесу з'являються рекламно-інформаційні служби і онлайн-додатки. Їх контакти буквально заполоняють мережу. Вже немає необхідності тримати АТП із машинами. Схема роботи сервісів — примітивна, але прибуткова. Замовники дзвонять у службу. А диспетчер вже розподіляє виклики між найманими водіями з власними авто. З кожного звернення служба забирає собі від 5 до 10 відсотків вартості проїзду. Решту перераховують на картку таксистам.

«Є різні системи розрахунку: є потижневий, є місячний. Наприкінці місяця тобі, вже з вирахуванням комісії, приходить виплата», — пояснює таксист Максим Різдвяний.

Максим співпрацює з такими сервісами кілька років. Каже: оформитися може кожен, у кого є авто, права і документи на машину.

«Установив додаток. Відправив фотографії документів. Буквально годину-дві реєстрації, і все — поїхав», — говорить Максим Різдвяний.

Із таким принципом роботи бізнес із перевезень на замовлення непомітно переходить у тінь. Зараз 98 відсотків водіїв працюють нелегально. Щоб виправити ситуацію, в Мінінфраструктури підготували законопроєкт, який повинен урегулювати роботу таксистів.

«Одна з основних новел, які я побачив, — це отримання такими фізичними особами, звичайним водієм, патенту. Він виходить або юридичною особою, або підприємцем, або просто звичайною фізичною особою», — пояснює юрист Роман Бочкар.

Тому патент — це свого роду спосіб вести облік таксистів і контролювати їх. Купувати документ треба щорічно. Коштує він до п'яти тисяч гривень. Але і це не все: за законопроєктом, кожен водій повинен оформитися як фізична особа підприємець. І щомісяця платити фіксований податок (1 200 грн) і соціальний внесок (1 320 грн).

«Або це буде служба, яка наймає на роботу водіїв з автомобілями і отримує на кожен автомобіль цей патент, або це повинен бути водій — фізична особа підприємець або директор малого підприємства. Він приймає патент на свій автомобіль і наймається вільним найманцем на роботу до підприємства, яке надає послуги таксі», — пояснює голова профспілки автомобілістів і автоперевізників області Михайло Тонконогий.

Якщо законопроєкт таки дороблять, щорічно до держбюджету України буде надходити близько восьмисот мільйонів гривень, — кажуть у Мінінфраструктури.

«Для місцевих бюджетів, звичайно, це додатковий ресурс для реалізації місцевих програм, для розвитку місцевої громади. Якщо подивитися законопроєкт і думки фахівців щодо цього — це близько 800 млн гривень», — говорить економістка Олена Трифонова.

Тому, — не виключають експерти, — із прийняттям закону вартість проїзду може зрости наполовину: кілометр буде коштувати вже не 30 грн, а 40–45. Кількість таксистів і служб істотно скоротиться. А зменшення конкуренції — це ще одна підстава для підняття цін.

Поділитися: