"Сирітству — ні!": історія будинку сімейного типу родини Басараб

"Сирітству — ні!": історія будинку сімейного типу родини Басараб - фото 1

Лякалася кожного шороху та не побоялася втекти з дому! Так проходила адаптація дев'ятирічної Уляни, яка з інтернату потрапила у дитячий будинок сімейного типу.

Загалом звикати до нової родини дитина може впродовж кількох років, кажуть психологи. Як дівчинка почувається зараз?

У той час, коли кожна дитина розфарбовує футболку для себе, Уляна готує подарунок для брата.

За плечима у дівчинки – непросте минуле. Разом із братом кілька разів опинялася в інтернатних закладах, доки їх не взяли на виховання у дитячий будинок сімейного типу.

На щастя, ця історія закінчилася того самого дня. Саме Уляна зателефонувала старшому брату і попросила забрати їх додому. Вона не любить про це згадувати та каже, що жодного разу не хотіла зробити це знову.

Якщо втікати з дому – то всім заодно, кажуть тепер у сім'ї Басараб. Перед тим, як вирушити у мандрівку. Разом вони подорожують не тільки Україною, а і Європою. Уляна більш за все мріє побачити Париж.

А поки кордони закриті через карантин, підійде й невелика подорож на артзаняття, влаштоване Фондом Ріната Ахметова.

Програма "Сирітству — ні!" допомагає дітям, позбавленим батьківського піклування, від 2008-го року. Сприяє влаштуванню малечі з інтернатних закладів у сім’ї та підтримує батьків-вихователів.

«Програма та портал "Сирітству — ні!" є лідерами національного усиновлення. Кожна дитина має жити в родині! Так завдяки порталу та програми вже майже 10 тисяч дітей знайшли своїх батьків», — сказала менеджерка проєктів і програм фонду Ріната Ахметова Оксана Іщук.

 

Реклама

Реклама