Що думають дніпряни про скасування нового українського правопису?

Що думають дніпряни про скасування нового українського правопису? - фото 1

Етер знову став ефіром, пілотеса – пілотом. Столичний окружний суд скасував новий український правопис.

Нагадаємо, його затвердили у 2019-му. Та одразу проти Кабміну подала позов школярка з Херсону. І зрештою, виграла суд. Урядовці кажуть, що відступати не збираються та ще поборються за фемінитиви в Апеляційному суді. Поки ж тривають мовні баталії, учні готуються до ЗНО.

Діна — учениця 11 класу. Цьогоріч складає ЗНО. Дівчина згадує: коли затвердили новий правопис, дуже злякалася.

«Для мене це стало шоком, тому що ніхто тоді ще не знав, за яким правописом ми будемо складати ЗНО. Я мала вчити правила і нового правопису, і старого», — говорить учениця 11-го класу Діна Коротя.

 

Та згодом нові правила припали до душі. До змін пристосувався і Віталій. У своїй розмові частенько використовує нові слова. До іспитів — ще рік. Але вже зараз, — каже, — хвилюється, як їх складатиме.

«Звісно, мене це хвилює, бо його постійно то скасовують, то приймають. І невизначеність ця — вона бентежить», — каже учень 10-го класу Віталій Мишов.

Учителі розповідають: як тільки ухвалили новий правопис, робили все, аби максимально легше адаптувати учнів. Хоча і були труднощі.

«Складнощі були з тим, що підручники для дітей ще не надрукували, а викладання вже повинно вестись за новим правописом. Звісно, вчителі складали конспекти уроків. Порівнювали старі зміни із новими змінами. Коли почали вчити, нічого страшного не побачили в тих змінах, які були запроваджені», — вважає вчителька української мови та літератури Олена Гладкова.

 

Новий правопис затвердили у 2019-му. Відтоді і почали говорити: проєкт, пілотеса та писати числівник "пів" — окремо. І здавалося б, до цих змін українці вже притерлися, як знову треба відвикати. Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною та скасував постанову Кабміну про запровадження нового Українського правопису.

Філологи кажуть: саме під час ЗНО непринципово, яких правил буде дотримуватися учень. Бо новий правопис ще не вносили до екзаменаційної програми. Але постійні зміни, — впевнені викладачі, — не на користь знанням.

«Ми граємо з вогнем. Як ми можемо сформувати грамотну молодь, якщо у нас постійно відбуваються такі зміни. В правописі, як і в будь-якій мовній нормі, повинна бути структурованність, чіткість і незмінність», — вважає викладачка філологічних дисциплін Юлія Андруцька.

Утім урядовці та омбудсмени так просто не здаються. Кажуть, що за фемінітиви ще поборються.

«Вважаю, що Уряд має рішучо відреагувати та оскаржити відповідне рішення в апеляційній інстанції та залізобетонно довести свою чітку позицію. Як Уповноважений із захисту державної мови я всіляко сприятиму посиленню кремезної позиції Уряду щодо захисту державної мови» — запевняє Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови.
«Ми вважаємо незаконним відповідне рішення ОАСК та оскаржуватимемо його в апеляційній інстанції», — зазначає Валерія Коломієць, заступниця міністра юстиції України.

А поки тривають мовні баталії, дніпряни розмірковують, чи потрібні нам взагалі фемінітиви? Наші журналіти поспілкувалися з містянами. Думки — розділилися.

Такі слова Вам не ріжуть вуха? Як Ви до цього ставитеся?

— Ні, не ріжуть, нормально.

— Генеральний директор. Як ми тепер напишемо — генеральна директорша, чи що?

— Мені, чесно кажучи, все одно.

— Я не розумію "привела, довела, поштарка, ще щось там. Мені не подобається цей словник.

— Такі слова ріжуть вуха. Філологиня, наприклад, такого ось плану.

— Мені здається, українська мова настільки співуча, що вона дуже приємна, які б слова не говорили.


Проект чи проєкт, директор чи директорка. Кабмін має 30 днів, аби відстояти новий український правопис.