"Сенсація", "Шок" і брехня про карантин: як в Дніпрі створюють фейкові новини про Covid-19

"Сенсація", "Шок" і брехня про карантин: як в Дніпрі створюють фейкові новини про Covid-19 - фото 1

Інформаційними джерелами для шахраїв нерідко стають перші особи країни.

В інтернет-каналах Дніпра активно поширюють недостовірну інформацію про дату продовження карантину в нашій країні. Тим часом на дошках оголошень шахраї продають підроблені спецпропуски, з якими нібито можна їздити у громадському транспорті. Подібні "вірусні" повідомлення стали активно набирати популярність у соціальних мережах і месенджерах. Журналіст 34 телеканалу з'ясував, як розпізнати фейки і яка відповідальність загрожує за їх поширення.

ІНФОПРИВОДИ. В середині березня в Інтернеті з'явився фейк про те, що на вулиці не можна гуляти з дітьми. За це, нібито, передбачені значні штрафи і навіть кримінальна відповідальність. Інформацію активно поширювали в батьківських чатах.

Згодом правоохоронці знайшли автора повідомлення. Ним виявилася жителька Нікополя. За невдалий жарт на неї склали адміністративний протокол — тепер уже їй доведеться заплатити штраф. Нині, в нашій області зафіксований лише один подібний випадок.

«Усього в Дніпропетровській області до адміністративної відповідальності притягнута одна людина», — повідомила нам начальниця відділу комунікацій ГУ НП Дніпропетровської області Анна Старчевська.


В оману іноді можуть вводити навіть офіційні джерела. Так, 22 березня канал "Коронавірус інфо" з посиланням на Центр громадського здоров'я України опублікував інформацію про те, що перемогли хворобу 8 українців. Гарну новину відразу підхопили регіональні та всеукраїнські ЗМІ. Буквально через кілька хвилин адміністратори каналу внесли до публікації правки: виявилося, у восьми осіб зафіксована підозра на Covid-19. Повторні тести лише показали, що громадяни були здорові.

Часом інформаційний привід для створення фейкових повідомлень дають навіть перші особи країни. Наприклад, 1 квітня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав на сторінці в соціальній мережі свою думку з приводу закінчення карантину в нашій країні.

«Подивимося, як будуть розвиватися події в Європі, яку хвиля вірусу накрила раніше за нас. Але, якщо чесно, треба бути реалістами. Моя точка зору: країна почне повертатися до нормального життя не раніше, ніж 15 травня. І це — припущення оптиміста», — написав у мережі Арсен Аваков.


Здавалося б, у коментарі не затверджується, що карантинні заходи закінчаться виключно в середині наступного місяця. Проте недобросовісні громадяни взяли дату з поста міністра МВС і на її підставі зробили фейкове повідомлення, яке активно почали тиражувати в месенджерах, а згодом — і в пресі.

ПІДРОБЛЯЮТЬ ДОКУМЕНТИ. Шахраї оперативно підлаштуватися під обставини і почали продавати на дошках оголошень підроблені спецпропуски для проїзду в громадському транспорті в період карантину. Відстеженням і блокуванням таких повідомлень займається кіберполіція. Копи також акцентують, що виявляти фейкові пропуски повинні водії транспорту.

Зі свого боку голова профспілки автомобілістів і автоперевізників Михайло Тонконогий пояснює журналістові 34 телеканалу, що водії фізично не встигають визначати достовірність пропуску.

«У водіїв, відверто кажучи, немає часу з'ясовувати справжність документа. Якщо він є — до салону пускають. База пропусків є у поліції, їх на кінцевих зупинках та в салонах автобусів достатньо. Вони й будуть з'ясовувати законність їх видачі», — підкреслює Михайло Тонконогий.

 

ПЕРЕВІРЯТИ ІНФОРМАЦІЮ І НЕ ПАНІКУВАТИ. Журналісти радять не довіряти повідомленням, які починаються зі слів "Сенсація" і "Шок", які публікують у месенджерах і соцмережах.

«Фейки часто не дають інформацію безпосередньо — щоб її подивитися, потрібно додатково підписатися на якісь акаунти або перейти за посиланням. І в фейкових новинах немає посилання на першоджерело. Якщо вам хтось сказав, що карантин перенесли, заходите на офіційний сайт уряду і перевіряйте. Якщо це правда, там про це розмістять інформацію», — закликає журналістка Юлія Звягінцева.


Психологи ж кажуть: помилковими повідомленнями люди часто хочуть привернути до себе увагу.

«Людей, які розповсюджують фейки, можна розділити на дві категорії. Є ті, хто залученням уваги намагається сублімувати свій страх. Вони самі часто вірять в те, що говорять. А є люди, які тиражують фейки. Вони переконані в тому, що роблять добру справу», — пояснює нам психолог Дар'я Литвиненко.


Вона також підкреслила, що вберегтися від фейків і необґрунтованої паніки допоможе розвиток критичного мислення і акцентування уваги на почуттях, які викликають прочитані повідомлення.

«Якщо ви відчуваєте злість або страх, швидше за все, ви зіткнулися з первинними прийомами ефективної маніпуляції», — зазначила психологиня.

 

ЗАКОН. Якщо ж людина розсилає в месенджерах неправдиві дані, за це йому загрожує адміністративна відповідальність.

«Певної суми штрафу немає. Можна звернеться до суду з позовною заявою на людину, яка поширює недостовірну інформацію. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про кримінальну відповідальність за умисне або випадкове поширення недостовірної інформації у ЗМІ та Інтернеті. Передбачено штраф до 54 тисяч гривень або громадські або виправні роботи», — ділиться з нами адвокат, керуючий партнер адвокатського об'єднання "Defense-Lawyers" Андрій Ішханян.

ВИСНОВОК. У будь-якому випадку, українцям необхідно з холодною головою підходити до інформації, яку вони отримують в Інтернеті. Не зайвим буде також освоїти медіаграмотність, яка в час розвитку технологій дозволить краще розуміти роботу ЗМІ і розпізнавати маніпуляцію.

Раніше ми писали, як модна індустрія відреагувала на коронавірусну інфекцію: дизайнери стали створювати ексклюзивні маски.

Максим Журавель

Хочете отримувати оперативні та важливі новини? Підписуйтеся на наші канали в Telegram і Youtube, сторінки в Instagram, Facebook і Twitter. А також приєднуйтеся до нашої групи на Facebook: там ви маєте можливість публікувати власні новини.

Максим Журавель
Максим Журавель журналіст, редактор

Реклама