Річниця звільнення Дніпра від нацистської окупації: як це було

Сьогодні у Дніпрі святкують 78 річницю звільнення від нацистської окупації. Солдати віддавали свої життя, аби повернути рідне місто.

78 років минуло з дня визволення радянською армією нашого міста від нацистської окупації. Місяці боротьби, і ось, Дніпро — вільний. Сайт 34.ua підготував для вас розповідь, про те, як же це відбувалось.

У 1941 р. німецькі війська, виконуючи план Гітлера, здійснили напад на Радянський Союз. За дуже короткий час, німецько-фашистські війська просунулися територією СРСР та захопили Дніпропетровськ. Повністю окупувавши місто та область, вони плчали встановлювати власні правила та здійснювати репресії.

Німецькі солдати вбили понад 30 тисяч військовополонених і майже стільки ж мирних жителів. До лагерів було вивезено 75 тис. осіб. Майже всі промислові підприємства були зруйновані, більше 40% житлового фонду зруйновано, спалено парки та сквери.

Гітлерівські війська вперше вторглися на територію області 12 серпня і захопили Верховцево. 13 серпня були захоплені П'ятихатки, 15 серпня - Кривий Ріг, 17 серпня — Нікополь.

19 серпня ворожі війська вперше здійснили артилерійське бомбардування міста.

Німецькі війська мали намір завдати головного удару з району П'ятихаток з метою відрізати радянські війська від переправ через річку Дніпро.

14 серпня 968 піхотний полк вступив у бій з вермахтом в районі ст. Баглей і разом з іншими частинами прикривали північно-західні підступи до Дніпропетровська. П'ять днів полк був в оточенні та у безперервному запеклому бою.

Вийшовши з оточення, полк два дні утримував німецькі війська на заході міста. У ніч на 22 серпня 1941 року його змінили прибулі війська. Полк зайняв оборонний сектор на правому фланзі дивізії та прикрив західні околиці міста.

18 серпня 15 танковий полк під командуванням майора Клипіна, героя Радянського Союзу, що йшов у напрямку Шорська,та був змушений протистояти підрозділам фронту Вермахту, які прорвалися через річку Базавлук. Опір радянських танкістів змусив фашистів на деякий час призупинити наступ.

За інформацією штабу резервної армії, нацисти спрямували свої атаки вздовж залізниці на Дніпропетровськ. В авангарді у них була 13 танкова дивізія 1 танкової групи.

Генерал фон Клейст залишився вірним своїй тактиці – вбивати броньовані клини в оборону противника. Напад німецьких танкістів очікувався з боку Дніпродзержинська у взаємодії з німецько-фашистськими військами, що наступали з півдня по Запорізькому шосе. Зважаючи на ймовірність дій нацистів, полковник Пушкін вирішив зробити все можливе, щоб вістря удару броньованого клина довелося по порожньому місцю.

Оборона дивізії набула форми підкови. Вогневі засоби були розміщені так, щоб противник за будь-яких обставин потрапляв під перехресний вогонь.

19 серпня рівно о восьмій ранку німецькі війська з повітряною підтримкою вирушила на місто. Як і очікувалося, танки з'явилися з боку Дніпродзержинська і Баглей.

Коли німецькі танки опинилися на позиціях радянського артилерійсько-мотострілецького полку, який замінив борти вогневою силою дивізії, червоні ракети піднялися в небо і загриміли гарматні залпи всіх калібрів. Уже на перших пострілах загорілося більше десяти нацистських машин. Піхота, що спускалася, була вражена мінометами. Боковий і перехресний вогонь були нищівними. Гітлерівці, які не очікували настільки сильного і добре направленого вогню, розгубилися. Не витримавши удару, вони змушені були відступити.

Особливо запеклим бій був 22 серпня — танки вермахту хвиля за хвилею йшли на радянські позиції. Аби врятувати ситуацію, полковник Пушкін запустив свій резерв — батальйон важких танків під командуванням старшого лейтенанта Н. С. Батаєва. Фашисти не витримали удару і відступили.

На півдні та південному заході Дніпропетровська діяло 255 стрілецьких дивізій.

17 серпня дивізія зайняла оборону на південь і південний захід від Дніпропетровська. Тоді з’ясувалося, що 972 стрілецький полк, брав участь у бою з частинами фронту противника, які разом із 28 кавалерійською дивізією, утримував на секторі від с. Антонівка до річки Мокра Сура.

Праворуч від 972 полку з невеликим відривом знаходиться 970 стрілецький полк. Його завданням було не допустити ворога до міста, надійно прикривши трасу Сурсько-Литовськ та дорогу Краснопілля-Дніпропетровськ.

19 серпня 1941 року в районі Краснопілля майор Кротов зі своєю кавалерією прикривав відхід двох кавалерійських полків через Дніпро, організував оборону полку та відбивав неодноразові атаки ворога піхоти та танків.

20-22 серпня 1941 року полк Кротова захищав основний маршрут в районі Сурсько-Литовської траси в Дніпропетровській області України. 22 серпня 1941 року в бою біля села Сурсько-Литовськ майор Борис Кротов підірвав німецький танк гранатою, був важко поранений і того ж вечора помер від ран.

25 серпня радянські війська під ударом ворога покинули Дніпропетровськ і переправили людей та техніку на лівий берег Дніпра.

Вже вранці німецькі солдати стояли на березі Дніпра. Невеликій групі ворожих солдатів вдалося перетнути лівий берег річки і захопити Ломівку, створивши таким чином плацдарм на лівому березі Дніпра.

12-27 вересня 1943 року радянській армії вдалося відвоювати Амур-Нижньодніпровський район та лівобережну частину Дніпропетровська.

У вересні війська Південно-Західного фронту захопили плацдарм на правому березі Дніпра в районі Сошинівки, Аулів, Сухачівки, а також переправи біля села Чаплі та Військове.

23-24 жовтня 39 гвардійська стрілецька дивізія почала відвойовувати правий берег Дніпропетровська. Вранці 24 жовтня було звільнено Сухачівку та обидві Діївки.

Вранці 25 жовтня радянські солдати оволоділи Краснопіллям, Старими Кодаками та Лоцманською Кам'янкою. До полудня Дніпропетровськ був повністю звільнений від нацистських окупантів.

Не один тиждень напруженої боротьби, аби звільнити рідне місто від ворога. 78 років пройшло з дня звільнення, 78 років мирного та вільного життя.

“Ніколи, ніколи, не забувайте того, що нацисти хотіли перетворити на випалену пустелю все те, що створювали наші батьки і діди. І вічна пам'ять і велика слава тим, хто позбавив світ від коричневої чуми. З днем Визволення, улюблене Місто!”, — вітає всіх із святом мер міста Борис Філатов.

Реклама

Реклама