Проросійська мережа в Україні стає дедалі ширшою, — Майкл Карпентер

27 січня, 19:00
Проросійська мережа в Україні стає дедалі ширшою, — Майкл Карпентер - фото 1

Зростання впливу проросійських сил на політику України ускладнює ведення переговорів із Кремлем.

Про це заявив багаторічний зовнішньополітичний радник Джо Байдена, виконавчий директор Пенн-Байден Центру з дипломатії і глобальної взаємодії Майкл Карпентер.

«Упродовж кількох останніх років ми спостерігаємо, що, так би мовити, проросійська мережа політиків і бізнесменів в Україні стає дедалі ширшою і впливовішою як в медійній та економічній сфері, так і в плані загальнополітичного впливу», — сказав він.
«Це значно ускладнює дипломатичні зусилля щодо Донбасу. З простої причини: зростання впливу проросійських сил на політику України ускладнює ведення переговорів з Кремлем з позиції сили», — наголосив радник Джо Байдена.

Він також підкреслив, що процес мирного врегулювання "застряг і роками залишається у глухому куті".

«Але якщо говорити в ширшому, стратегічному сенсі, важливо визнати: те, що відбувається в межах Мінської дипломатії, нерозривно пов’язане із внутрішньополітичними процесами в Україні. І це необхідно усвідомити», — сказав він.
«Якщо ми прагнемо досягти успіху в Мінських переговорах чи в дипломатії щодо цього конфлікту, якщо вона має набути іншої форми, це все має бути синхронізоване з боротьбою проти корупції, з боротьбою за реформи, з об’єднанням зусиль політичних сил в Україні на підтримку демократичних інститутів та верховенства права», — підкреслив Майкл Карпентер.

Він також висловив думку, що Америці варто активніше долучатися до дипломатичного процесу з урегулювання кризи на Донбасі. У зв’язку з цим він не бачить необхідності США призначати свого спеціального представника з цих питань.

«Гадаю, що для України мало би більше сенсу в межах Нормандських зустрічей, наприклад, на рівні міністрів закордонних справ чи їхніх заступників, або на рівні радників з нацбезпеки порушувати питання залучення Сполучених Штатів до цього формату. Але не в особі спеціального представника як такого собі додатку чи спостерігача, а десь на рівні держсекретаря чи його заступника, або радника з національної безпеки, який мав би своє місце за столом переговорів. Щоб він не був нібито відділеним від решти переговорників», — резюмував він.

 

Поділитися: