Про що йдеться в новій медичній реформі?

18 березня, 15:50
Про що йдеться в новій медичній реформі? - фото 1

В Україні взялися реформувати вторинну ланку медицини. Це, для розуміння, вузькопрофільні лікарні та стаціонари. До першого квітня їх мають зосередити в районних центрах та містах. У селах залишаться лише первинні амбулаторії сімейної медицини.

Про переваги та недоліки реформи сьогодні говорять усі — від лікарів до мерів міст. Мало що розуміють лише пацієнти. Кореспондент 34 телеканалу спробувала розібратися в цьому питанні.

До першого етапу реформи існувало 240 лікарень первинної та вторинної ланок. Усі ці обласні та міські заклади - великі та маленькі - раніше працювали і в містах, і в селищах. Загалом 15 госпітальних округів, ними керували госпітальні ради. Керівники вирішували, скільки грошей виділяти на кожну лікарню, яке обладнання закуповувати та на чому зекономити. Реформа вторинної ланки все змінить.

«Національна служба здоров'я ставить за мету - створити ефективну мережу медичних установ. Складне має бути централізовано, ми створюємо спеціалізовані центри, які коштують дорого і куди потрібно спрямовувати основні фінансові кошти. Якщо ми говоримо “просте повинно бути децентралізовано”, ми говоримо про те, що просте не повинно бути у всіх лікарнях, воно повинно бути в будь-якому медичному закладі на периферії», – пояснює Валерій Сердюк, директор департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА.


А це означає, що всі вузькопрофільні лікарні об'єднають в опорні. Вони будуть розташовані лише у райцентрах та великих містах. У селищах залишаться тільки амбулаторії сімейної медицини. А округ буде один. На Дніпропетровщині його вже створили.
З 1 квітня на Дніпропетровщині мають запрацювати 15 головних опорних закладів. У Дніпрі — це лікарня швидкої медичної допомоги, четверта та дев'ята міські. І обласна лікарня Мечникова.
У Кривому Розі - п'ять медичних закладів. І по одному шпиталю у Павлограді, Марганці, Нікополі, Новомосковську, Першотравенську, Покрові.

Аби реформа запрацювала – треба виконати всі умови Національної служби здоров’я. Такі як будівництво доріг, закупівля машин швидкої, сучасне обладнання для опорних медичних закладів та робота за останніми протоколами лікування. І тут, як каже Валерій Сердюк, важлива допомога не тільки громад як головного джерела фінансування, а необхідні кошти держави, місцевого бюджету та інвесторів.

«Реформування і утримання звичайно будуть розглядатися не тільки за рахунок обласного та центрального бюджету. Тут потрібно включати й великі інвестиційні програми, і приватно-державні партнерства, які дозволятимуть впроваджувати і містити ось такі високі технології», - продовжує чиновник.

Якщо умови не виконають, не буде коштів для забезпечення опорних лікарень та центрів швидкої — НСЗУ просто не розпочне фінансування медичних закладів за принципом “гроші йдуть за пацієнтом”. Міський голова Дніпра вже звернувся до президента з цього приводу.

«Давайте зупинимо стихійні шарахання в медицині. Зміни повинні бути підготовлені, а норми імплементовані. Тільки після цього лікарні повинні почати укладати договори з НСЗУ. Інакше це знущання над лікарями та їх пацієнтами», - сказав Борис Філатов.


Зараз лікарні живуть коштом громад і міських бюджетів. Грошей, що отримують, не вистачає, аби підготуватися до змін. Без держсубвенцій другий етап медреформи ризикує не завершитися.

 

Хочете отримувати оперативні та важливі новини? Підписуйтеся на наші канали в Telegram і Youtube, сторінки в Instagram, Facebook і Twitter. А також приєднуйтеся до нашої групи на Facebook: там ви маєте можливість публікувати власні новини.

Поділитися: