Коронабулінг: чому в Україні цькують людей, хворих Covid-19, і як з цим боротися?

Коронабулінг: чому в Україні цькують людей, хворих Covid-19, і як з цим боротися? - фото 1

Хтось одужав, хтось просто зараз бореться з вірусом, а хтось настільки боїться підчепити китайську хворобу, що цькує усіх заражених.

Два антирекорди за добу. Майже 10 тисяч хворих і двісті померлих. Коронавірус з кожним тижнем поглинає більше людей. Ми вже не уявляємо життя без розмов про Ковід-19 та його наслідки.

Коронабулінг. В Україні все більше людей розповідають неприємні історії. Після позитивного тесту на ковід, їх ображають та перестають спілкуватися. Чому хворі мають не лише боротися із вірусом, а й з булінгом? Та як відновитися після хвороби не лише тілом, а й думками?

20 лютого 2020 року. Саме цього дня в Україну прийшов коронабулінг. Тоді, коли українці закидали камінням своїх же земляків у Нових Санжарах.

Коронабулінг – це цькування людини через те, що вона інфікована або хвора на COVID-19. Поняття для України нове, але вже досить поширене. За минулий тиждень до нашої редакції надійшло декілька подібних повідомлень.

- Спочатку всі були налаштовані агресивно. А потім нічого, минуло.
- Ми перехворіли понад місяць тому. А досі сахаються. І дітей теж, хоча вони не хворіли.

Своєю історією з нами поділились і Маргарита, студентка дніпровського ВИШу. Дівчина просила не показувати її обличчя. Місяць томУ мала підозру на кОвід, але тест виявився негативним. Коли вийшла на навчАння в університет – одногрупники зустріли її з агресією і ледь не вигнали з приміщення.

"Коли я в перший день прийшла на заняття, вони уникали мене. Висловлювали негативні думки в мою сторону. А також відмовлялися сидіти зі мною в одній аудиторії на заняттях", - розповідає дівчина.

А от Олександра – одна з тих, хто боїться заразитися. Каже, після підтвердження хвороби – змінює ставлення до людини.

"Коли я дізнаюся, що у нього коронавірус, змінюється рівно на таку настороженість, і спроби триматися від нього подалі, на відстані кількох метрів. Ну, хоча б, в метрах двох", - говорить Олександра Філь.

Психологи кажуть, це - звичайний страх і безпорадність. Люди не знають, як боротися зі своїми емоціями. Тому і виплескують негатив на нібито винних.

"Смертельні випадки вони не просто далеко від нас, а підбираються дуже близько. І чим ближче, тим для великих людей небезпека стає реальніше. Занадто страшно відчувати те, що небезпека так близько", - пояснює психолог Катерина Шелест.

Та найважче у такій ситуації саме жертвам булінгу. АджЕ їм треба одночасно боротися і з хворобою, і з негативом навкОло себе. Маргарита так і не спілкується з одногрупниками. Каже, це дуже неприємно.

"Завершиться карантин, ми знову повинні вийти на заняття. І я не знаю, як далі відвідувати їх і що з цим робити ", - додає дівчина.

Прийняти та зрозуміти, що повністю відігнати від себе коронавірус уже не вдасться. Більша частина людства перехворіє, заявляють медики.

"Кожна людина може захворіти. Наше завдання пояснити людям, як себе можна захистити. Але якщо людина захворіла, йому потрібно надавати допомогу. Всі сили і засоби віддати. Що б він вижив", - акцентує генеральний директор лікарні ім. Мечникова Сергій Риженко.

Увесь тиждень країну накривали антирекорди. Цифра у майже 10 тисяч хворих за добу вже звична для нас. Та вперше від ковіду загинуло понад дві сотні людей.

Важко зараз усім. Хтось нервує, хтось потерпає під булінгу, хтось зачинився вдома і бореться з вірусом та думками про смерть.

Моя колега, редакторка регіональних новин 34-ки – Людмила Литвиненко – зараз на самоізоляції. Уже два тижні хворіє на ковід. Кашлю немає, але є важкість у грудях. Через це Люда дуже переживає.

"У мене залишається невелика слабкість, стомлюваність, температура, яка піднімається, починаючи з обіду. Тяжкість у грудях. І я переживаю, а раптом у мене пневмонія. І я до сих пір про неї не знаю", - каже Людмила Литвиненко.

Я взялася трохи заспокоїти Люду і пішла за консультацією до пульмонолога. Любов Володимирівна щодня рятує пацієнтів із діагнозом «ковід». Із нами на відеозв’язку і Людмила.

Як відновити організм? Як правильно себе вести?

- Що важливо в відновлювальний період: повноцінне харчування, їжа, багата білками, жирами. Крім цього - перебування на свіжому повітрі. Людина повинна повноцінно відпочивати. Не менше 6 годин сну на добу повинно бути.

І обов’язкова дихальна гімнастика тричі на день. Так, як показує нам Любов Володимирівна.

- Ми на висоті нашого подиху піднімаємо руки вгору і робимо максимальний вдих.

Та аби повністю повернутися до норми тілом – знадобиться до трьох місяцІв, кажуть медики.

"Плюс до цього, просто пішохідні прогулянки. Починати хоча б з одного кілометра в день і збільшувати потихеньку навантаження до 5-10 км", - радить завідувач відділення пульмонології лікарні ім. Мечникова Любов Маісеева.

А от як впорядкувати думки – питання. За даними соціологічної групи «Градус», зараз моральний стан людей – на межі. З усіх емоцій домінує тривога. Тож Мін охорони здоров’я розробило рекомендації, як боротися зі стресом. Радять – добре висипатися та смачно їсти. Не завадить ранкова зарядка і догляд за собою.

Та якщо ви розумієте, що не можете владнати ситуацію – телефонуйте до контакт-центру МОЗ із протидії коронавірусній хворобі. Його створили у понеділок. Номер бачите на екрані. Звертайтеся за номером: 0-800-60-20-19.

Реклама