Із 22 районів на Дніпропетровщині залишать лише шість

22 червня, 12:00
Із 22 районів на Дніпропетровщині залишать лише шість - фото 1

Кому потрібно ділити область та де будуть кордони нових районів?

З’ясовував кореспондент 34 телеканалу.

Магдалинівська об'єднана територіальна громада. Саме сюди журналісти напросилися в гості до селищного голови пана Володимира. Громада тут ще молода — їй лише пів року.

«Задумів дуже багато, планів дуже багато. Я думаю, у нас все вийде», — поділився Магдалинівський селищний голова Володимир Дробітько.


Журналісти приїхали саме до цієї громади не просто так. Річ у тім, що її очільник раніше був ще й головою Магдалинівської районної ради. Тобто пан Володимир є представником нової генерації місцевого самоврядування зі старої вертикалі влади. Тож розуміє всі нюанси перекроювання області. Розповідає: це потрібно, аби завершити реформу децентралізації.
У Магдалинівському районі три громади охопили практично всю територію. І вже незабаром райрадам робити буде нічого, бо всі функції на себе візьмуть ради ОТГ.

«Якщо міркувати логічно — якщо сьогодні увесь район децентралізований, то такої інституції як районна рада по суті не повинно бути», — продовжує Володимир Дробітько.


На думку колишнього голови облради Гліба Пригунова, регіону не потрібні ані 22, ані навіть 6 районів.

«Якщо ми залишимо 3 рівні — громада, область, держава, цього буде достатньо. Я вважаю, що це зайвий рівень для нашої держави. І є багато держав у світі, які не мають таких проміжних ланок, якими є райони», — каже керівник Дніпропетровської обласної ради в 2015–2019 роках Гліб Пригунов.


6 районів, які можуть залишитися — це Дніпровський, Кам'янський, Криворізький, Нікопольський, Новомосковський та Павлоградський.

Як переділити область, думали експерти з Дніпра та Києва.

«Україна зараз живе за радянським устроєм, досі. Ці райони вже не відповідають тим критеріям і параметрам для організації сучасної системи виконавчої влади», — вважає голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Верховної Ради України Віталій Безгін.


Намагалися врахувати такі критерії як: населення — у нових районах має жити як мінімум 150 тисяч осіб; територія — район не може складатися з кількох частин або розриватися; доступність — їхати на машині до райцентру доведеться щонайбільше 60 кілометрів; наявність загонів оперативного реагування, закладів освіти та охорони здоров’я.

Чим займатиметься влада на укрупнених територіях — ніхто точно говорити не береться.
Але ось що розповів голова Дніпровської райради, яка має стати найбільшим районом області.

«На жаль, функції ми поки не розуміємо. На сьогодні ми чекаємо, яке буде рішення Верховної Ради України. Від цього буде йти подальше життя всіх територій, на об'єднання, на формування району в цілому», — сказав голова Дніпровської районної ради Роман Пруденко.

Як ділити Україну, у Верховній раді остаточно вирішать вже наступного тижня — тоді планують винести законопроєкт у сесійну залу. Хочуть устигнути підготувати все до місцевих виборів.

«Ми маємо в жовтні місяці, як і заплановано, провести виборчий процес. Для того, щоб Україна могла рухатися далі в частині покращення сервісу держави для громадян», — заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.


Тож, поки всі затамували подих і чекають на рішення депутатів, історики розглядають мапи “нових” районів і бачать давно забуті старі.

«Сьогоднішня тенденція до укрупнення районів дуже цікаво повторює ситуацію до революції 17-го року. Сьогоднішнє злиття кількох районів за обширами нагадує повіти колишньої Катеринославської губернії. Тобто історія в чомусь повторюється. Звичайно, соціально-економічне підґрунтя зовсім інше», — каже історик Максим Кавун.


Тим часом абсолютно точно зрозуміло: нова адміністративно-територіальна реформа цілковито змінить карту України.

Хочете отримувати оперативні та важливі новини? Підписуйтеся на наші канали в Telegram і Youtube, сторінки в Instagram, Facebook і Twitter. А також приєднуйтеся до нашої групи на Facebook: там ви маєте можливість публікувати власні новини.

Поділитися: