День медика: як працює сільська амбулаторія у Дніпропетровській області

День медика: як працює сільська амбулаторія у Дніпропетровській області - фото 1

Їх будять серед ночі, та вони не нарікають. Допомагають одужати і гарне самопочуття пацієнта вважають найбільшою нагородою. Усе це про лікарок Лобойківки. Їх на усе село усього дві.

Лобойківка — це невеличке село у Петриківському районі. Тут мешкає до трьох тисяч люду.

Як звуть сімейних лікарок Лобойківки, напам'ять тут знає чи не кожен житель. А рятують людей вони ось у цій одноповерховій амбулаторії. Надію Іванівну, зустрічаємо за роботою. Вона каже, для неї це не просто праця, а мрія ще зі шкільних років.

Та разом із мрією, додає лікарка, отримала і неписані «професійні настанови»: бути чуйним до проблем інших, не показувати власні переживання. І звикати, що тебе можуть розбудити навіть посеред ночі.

«В основному, дзвонять через маленьких дітей. Діти можуть лягти спати здоровими без температури, а вночі прокидається — в нього висока температура. І що робити мамі? Куда їй їхати?», — поділилася завідувачка амбулаторіх Надія Горєвая.

Попри такий графік, з Дніпра на роботу в Лобойківку чи не щодня їздить Інна Валентинівна. Сюди, розповідає, спочатку потрапила за розподілом, та потім лишилася за власним бажанням.

Бути корисними лікаркам, як ніхто інший, допомагають медсестри. Мають по дві помічниці. Однак інколи і їм важко. Передусім морально — ділиться пані Світлана. Вона, наприклад, боїться брати кров у дітей.

«Вони маленькі, вони плачуть, вони не розуміють, за що ти їм робиш боляче? Ось саме для мене цей фактор найстрашніший. А ти на роботі, у тебе немає вибору. Тобі треба, треба і все», - поділилася медсестра амбулаторії Світлана Карабут.

Долати такі труднощі, зізнаються медики, допомагає сам колектив. А ще розуміння того, що їх тут небагато. І важлива робота кожного.

Медики додають — тішитимуться роботою і надалі. Саме такою, як вона є. Із щоденними обов'язками: оглядати літніх людей чи зважувати малечу, виписувати рецепти або робити кардіограми. Та звичним графіком: з восьмої і до останнього пацієнта.

Реклама

Реклама