Чи вплинуть свідчення білоруського спецназівця на долю обвинувачених у вбивстві Шеремета?

Ігор Макар, Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугар - фото 1
Ігор Макар, Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугар

Cвій “whistleblower” у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета з’явився на початку цього, 2021-го, року.

(при створенні колажу на обкладинці були використані фото проєкту "Watchers.Media" та з особистої сторінки Юлії Кузьменко у Facebook)

Реклама



4 січня видання “EUobserver” опублікувало інформацію про можливу причетність Комітету державної безпеки Білорусі до замовлення вбивства Павла Шеремета. За інформацією журналістів, яку їм надав колишній співробітник спецпідрозділу по боротьбі з тероризмом «Алмаз» МВС РБ Ігор Макар, вбивство Шеремета могло бути вчинене за наказом самопроголошеного президента Лукашенка.

"Ось по Шеремету потрібно спрацювати, який ******, *****. Зробимо закладку якусь і так далі, щоб цього щура, *****, зовсім, *****, ні рук, ні ніг не зберуть. Все щоб було як натуральним чином…
Президент чекає цих операцій", - сказав ймовірно голова КДБ Вадим Зайцев 11 квітня 2012 року.


Крім Шеремета, на записах ймовірно Зайцев обговорює з двома співробітниками «Алмазу» варіанти усунення колишніх співробітників спецслужб Білорусі, що стали опонентами режиму Лукашенка і виїхали в Німеччину – наприклад Олега Алкаєва, Володимира Бороданя і В'ячеслава Дудкіна. Публікація цих записів викликала резонанс в українському суспільстві. Частина громадськості намагалась зрозуміти як можуть бути пов’язані музикант та військовослужбовець Андрій Антоненко, медик і волонтерка Юлія Кузьменко та військовий медик Яна Дугар з білоруськими спецслужбами. А інша частина української громадськості згадала про статтю “Сергей Коротких: утерянный «белорусский след» в деле Павла Шеремета” на заснованому Шереметом сайті “Белорусский партизан”, яка з’явилась через 4 дні після затримання Антоненка, Кузьменко та Дугар. У ній колишній командир розвідроти полку “Азов” через його навчання у школі КДБ Білорусі називається ймовірним агентом білоруського Комітету державної безпеки, який свого часу був інфільтрований до правого руху для його розгрому державою – що з часом й сталось. Але це все ще конспірологічна версія вбивства Шеремета. Принаймні, поліцейське слідство не повідомляло деталі наданої йому білоруським “whistleblower” інформації, чи фігурують у ній якісь агенти або детальна інформація про планування вбивства Павла Шеремета ймовірно білоруським Комітетом державної безпеки.

Чи вплинуть свідчення білоруського спецназівця на долю обвинувачених у вбивстві Шеремета? - фото 155208

Тим часом, з моменту публікації нашого попереднього тексту про Павла Шеремета – у його справі стались і інші зміни. 11 серпня 2020 року Юлія Кузьменко вийшла з ІТТ. Суд змінив їй запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Перед рішенням про переведення на домашній арешт суддя почув від прокурора у справі про те, що наявні у слідства зображення з експертизи ходи не дають можливості для ідентифікації на них Юлії Кузьменко. Ще захист Кузьменко подав скаргу на її затримання 12 грудня 2019 року до ЄСПЛ (таку ж скаргу подали адвокати Андрія Антоненка). У суді відповіли, що розглянуть справу “при першій нагоді”. Вже 27 серпня з Юлії Кузьменко зняли електронний браслет. Через декілька місяців адвокат Яни Дугар подав до Державного бюро розслідувань заяву про порушення та фальсифікування матеріалів кримінального провадження про вбивство Шеремета слідчими поліції. ДБР три місяці не реєструвало заяву адвоката Віталія Коломійця і зробило це тільки після відповідної ухвали суду. Провадження було розпочато 14 квітня, його розслідування тривало 2 місяці і 1 день. 15 червня Державне бюро розслідування закрило кримінальне провадження, “через відсутність складу злочину”. 5 жовтня це рішення ДБР було скасоване Шевченківським районним судом міста Києва.
Вже у 2021 році, на судовому засіданні 12 січня Андрій Антоненко заявив про погіршення здоров’я і продемонстрував моторошний доказ цього – власні випавші зуби. Але суд це не вразило і вже через тиждень його вчергове залишили під вартою.

Чи вплинуть свідчення білоруського спецназівця на долю обвинувачених у вбивстві Шеремета? - фото 155210

Також розпочався розгляд обвинувального акту проти Антоненка, Кузьменко та Дугар. Було визначено, що обвинувальний акт буде розглядати колегія з присяжних та суддів.
25 серпня у Шевченківському районному суді міста Києва пройшло підготовче засідання. Під час нього Андрію Антоненку продовжили тримання під вартою – до 23 жовтня. 4 вересня відбулась процедура відбору присяжних – ними стали Григорій Фірсов, Наталя Глоба, Юрій Михайленко, Юрій Федоренко та Людмила Яковенко (двоє останніх у якості запасних). 28 вересня пройшло засідання, на якому мали дати присягу присяжні. Але того дня в суді було розглянуте і клопотання захисників Антоненка відпустити їх клієнта. Клопотання було відхилене і він залишився під вартою. Цього ж дня був оприлюднений обвинувальний акт стосовно Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугар, в якому стверджувалось, що вони об'єдналися в групу і на замовлення невстановлених осіб вбили Шеремета. Антоненко, Кузьменко та Дугар заперечили висунуте їм обвинувачення. 6 жовтня у Апеляційному суді міста Києва пройшло засідання стосовно запобіжного заходу Андрія Антоненка, його адвокати намагались оскаржити рішення іншого суду від 28 вересня. Апеляційний суд відмовився відпустити Антоненка, через що сталися сутички між поліцією та людьми, які його підтримують. Після цього Андрія Антоненка ще не раз залишали у СІЗО – 21 жовтня, 7 грудня, 10 грудня та 17 грудня 2020-го, а також 19 січня, 29 січня і 2 лютого 2021 року. На засіданні другого лютого планувалось розпочати дослідження матеріалів справи про вбивство Шеремета, які були надані стороною обвинувачення. З літа минулого року кількість томів справи збільшилась з 28 до 39. Але у суді будуть розглядатись лише двадцять шість з тридцяти дев’яти томів провадження.

Чи вплинуть свідчення білоруського спецназівця на долю обвинувачених у вбивстві Шеремета? - фото 155211

За такої кількості томів суд проводить по два 5-годинних засідання у справі на місяць. Для порівняння – у справі смертельного нападу на херсонську активістку та чиновницю Катерину Гандзюк тільки на лютий було заплановано чотири судових засідання.
І це обвинувачення ще планує допитати у суді більше 250 свідків зі свого боку. Захист обвинувачених прогнозує, що тільки ці допити можуть розтягнутися на місяці. Що там говорити про інші етапи судового розгляду справи.
Але, на думку захисту обвинувачених і громадян, які підтримують Антоненка, Кузьменко та Дугар – справедливість для тих, чия провина в очах активної частини українського суспільства виглядає відверто сумнівною, коштує зусиль та часу, які витрачаються на її досягнення. Небайдужа частина української медійної спільноти також чекає на справедливість у справі про вбивство свого колеги – журналіста Павла Шеремета.

Чи вплинуть свідчення білоруського спецназівця на долю обвинувачених у вбивстві Шеремета? - фото 155209

Олександр Воловоденко
Олександр Воловоденко журналіст, редактор

Реклама