Чи варто закривати в Україні шахти? (аналітика)

Частину копалень держава хоче поступово закрити. Бо Україна, як і весь світ, взяла курс на зниження викидів у повітря. Але що робити десяткам тисяч шахтарям та їхнім родинам? Де брати гроші?
На ці запитання мала б відповісти державна програма, якої в Уряді ще не розробили. Натомість на місцях уже почали думати, як дати роботу гірникам. То ким зможуть працювати шахтарі. І головне — коли буде готова державна програма?
Шахтар Андрій спускається на зміну у копальню. Сьогодні для нього робота є. Та чи надовго — не знає.
Тому чим зароблятимуть Андрій і десятки тисяч гірників, коли держшахти протягом 10 років закриватимуть одну за одною?
За тисячу кілометрів шахтар Сергій повертається зі зміни. Він у професії — 25 років. Коли дізнався, що шахти закриватимуть, спершу обурився, тепер — шукає варіанти.
Машиністом, технологом, лаборантом — і ще десятки пропозицій, які підготували Сергію і його колегам у Добропіллі. Місто разом із компанією ДТЕК розробили першу в країні програму трансформації регіону. Вона розрахована на три роки.
Вже є інвестори, які готові відкрити підприємства в Добропіллі, де зможуть працювати шахтарі.
На державних шахтах про таке поки не чули. У столиці вже розробили загальнонаціональну концепцію трансформації вугільних регіонів, на черзі — конкретна програма.
За складним словом "трансформація" десятки тисяч доль. 34 000 працівників на держшахтах і ще близько 38 000 на приватних. Андрій і його колеги не знають, чи шукати їм уже іншу роботу, чи переїжджати до іншого міста чи навіть країни.
Сергій уже знає — нікуди не поїде. Аби знав і Андрій — потрібна державна програма. Зараз її немає. У Кабміні кажуть: буде наступного року. Тут не дуже відчувають, що гірник зі Львівщини не знає, чи закриють його копальню. І що робити, якщо після 11 років підземної праці на державу ти став не дуже потрібен.