Чи може Дніпро піти під землю через аномальні дощі?

Фото:Володимир Рязанов - фото 1
Фото:Володимир Рязанов

За місяць у Дніпрі випала аномальна кількість опадів. Дороги перетворюються в річки, де плавають люди на каяках, асфальт просідає — у ньому утворюються глибокі ями, а ливнівки перенавантажені. Згадуючи події 1997 року, коли на Тополі стався зсув, виникає питання, чи може це повторитися?

 

З початку червня в Дніпрі щотижня йдуть дощі. Синоптики кажуть, що кількість опадів аномальна.

«Норма випадання опадів за червень — 65 мм. Наприклад, за перші три дні місяця норма перевищена на 175%», — прокоментувала синоптикиня Олександра Смирнова.

Велика кількість опадів призводить до зсувів. Це не рідкість у Дніпрі. Вони були до 1997 року, коли на житловому масиві Тополя під землю провалився 9-поверховий будинок, школа і два дитячі садки, а площа провалу становила 1500 кв. м.

Обвалення ґрунту траплялися і після цього. У травні 2004 року в Бабушкінському районі на вулиці Куп'янської через зсув обвалилася стіна приватного будинку. Потім зсуви відбувалися у 2005, 2008, 2009, 2011, 2015 і 2021 роках.

Володимир Гончаров, директор 99-ї школи - фото 176362

Володимир Гончаров, директор 99-ї школи
Фото: Володимир Рязанов, Блог А. Костюка

Журналісти сайту 34.ua поспілкувалися із завідувачем кафедри гідрогеології та інженерної геології, доктором технічних наук Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», професором Дмитром Рудаковим і з'ясували причини, чому правий бік Дніпра страждає від просідань ґрунту, які наслідки можуть бути, якщо не враховувати геологічні особливості території міста, як влада планує розв'язувати проблему і до чого тут метро.

Причина № 1: інженерно-геологічні особливості

Ґрунти на правій стороні міста складаються переважно з "лесових порід" (дрібнодисперсні суглинки, — ред.), які мають просадні властивості. Просідання виникає через перезволоження ґрунту, а втрата несучої здатності ґрунтів часто призводить до повного або часткового руйнування будівель і споруд.

Лесовий грунт  - фото 176363

Лесовий ґрунт
LiveJournal

«Тому ще за радянських часів, коли йшла інтенсивна забудова міста, не рекомендувалося зводити дуже високі будівлі на цілому ряді територій з причини підвищеного просідання ґрунтів. Це більш вразлива територія для таких будівель з високим тиском на ґрунт», — пояснив Дмитро Рудаков.

За словами професора, лесовий ґрунт товщиною 1 м може просісти на кілька сантиметрів тільки раз, і після цього просідання не повторюється. Саме тому за часів СРСР використовували метод двостадійного замочування ґрунту.

«Замочувати лесовий грунт, щоб його властивості з просідання реалізувалися. Якщо ж він ще не замочений, то несе потенційний ризик. Для цього і застосовувався метод. Інша справа — як цю технологію реально використовували на практиці», — додав експерт.

У науково-технічному збірнику Запорізької державної інженерної академії "Про проблему експлуатації будівель, споруд на територіях з просадними ґрунтами" відзначають, що крен споруд якраз найчастіше відбувається через нерівномірне замочування лесових просідаючих ґрунтів.

Слід враховувати, що на території Дніпра давно існує кілька десятків зсувонебезпечних ділянок. Згідно з Екологічним паспортом Дніпропетровської області за 2019 рік, у місті в результаті зсувів майже щорічно руйнуються приватні житлові будинки, один раз на 2-3 роки трапляються деформації промислових споруд, багатоповерхівок, дитячих установ.

Головна причина розвитку зсувів — перезволоження лесових ґрунтів на схилах поверхневими і підземними водами в результаті постійного або періодичного підйому підземних вод (після танення снігу, випадання опадів), пишуть в еко-паспорті.

«Почастішання рясних опадів може призвести до руйнування фундаментів, розташованих поблизу балок та схилів будівель. У природних умовах існувала яружно-балочна мережа. Вона добре дренує надлишок атмосферної вологи, а забудована будинками територія перешкоджає випаровуванню і ускладнює стік, що підвищує рівень ґрунтових вод», — прокоментував професор.

Всього в місті у зсувонебезпечних зонах розташовано більше 500 житлових будинків і близько 50 промислових підприємств.

«Розвиток зсувів — це інженерно-геологічна вразливість. Якби місто стояло на інших ґрунтах, наприклад скельних, можна було б такого не боятися», — зазначив Рудаков.

Причина № 2: стан водогінних комунікацій і ливнівок

«За різними оцінками 20-річної давності, із систем водонесучих конструкцій йшло до 20% рідини. Це все вода, яка безповоротно йде з трубопроводів у ґрунт», — сказав експерт з гідрогеології.

На з'єднанні стиків двох труб з часом всі елементи та матеріали починають руйнуватися і псуватися. Внаслідок цього виникають протікання.

Стик водонапірних труб - фото 176364

Стик водонапірних труб
Фото: Дмитро Рудаков

Як пишуть в Екологічному паспорті Дніпропетровської області за 2019 рік, технічний стан 30% водопровідно-каналізаційних комунікацій дореволюційного і довоєнного будівництва — незадовільний. Решта конструкцій також зношені на 70%. Це не відповідає вимогам надійної експлуатації та є причиною аварійних ситуаций з великими втратами питної води або забрудненням навколишнього середовища.

«Заходи з відновлення водопровідно-каналізаційних мереж через відсутність коштів проводяться вкрай повільно», — роблять висновок в еко-паспорті.

Також професор наголосив на проблемі ливнівок. За його словами, зливова каналізація через засмічення та з інших причин не завжди відводить той обсяг води, який передбачено проектом.

До чого тут метро?

Чи може на просідання ґрунту в Дніпрі впливати будівництво метро? За словами експерта по гідрогеології — так, може.

«Наслідки видно в тих місцях, де проводилася прокладка комунікацій методом гідророзмиву. Наприклад, де знаходиться гуртожиток Дніпровської політехніки. Там, судячи за всіма ознаками, використовували цей спосіб. Після рясних дощів вода через незачинені ділянки тротуару, залишені будівельниками, проникла в нижні шари ґрунту, що призвело до просідання будівлі», — пояснив він.

Відзначимо, згаданий вище метод — це гідравлічний розмив ґрунту шляхом подачі під високим тиском рідини в зону роботи насоса.

Обвал фундаменту гуртожитку - фото 176365

Обвал фундаменту гуртожитку
Фото: Глеб Пархомець, Informator

У 2019 році фундамент гуртожитку № 2 НТУ «Дніпровська політехніка» почав просідати, а по стіні пішли тріщини. Пізніше, за результатами обстеження спеціальної комісії стало відомо, що причиною тому стало вимивання грунту з-під фундаменту гуртожитку. Тоді заступник міського голови Дніпра і глави комісії з питань техногенно-екологічної безпеки Олександр Шикуленко в ефірі "Деталей" на 34 телеканалі зазначив, що дощ заливав усі отвори та підмиває фундамент.

У 2020 році за результатами експертизи виявилося, що на просідання ґрунту вплинуло будівництво метро. У рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом службової недбалості при будівництві Дніпровського метрополітену (ч.2 ст.367 КК України), підприємство-підрядник відшкодувало шкоду на суму 15 млн грн, завдану Національному технічному університету «Дніпровська політехніка», щоб відновити гуртожиток.

Наслідки

«Переважна частина будівель, звичайно ж, не просяде», — заспокоїв Дмитро Рудаков.

За його словами, тим будовам, які стоять на палях і на кристалічних породах, рясні опади практично не загрожують. Там тільки можуть бути проблеми з вогкістю через високий рівень ґрунтових вод.

У зоні ризику знаходяться будівлі старої споруди до 5 поверхів на правобережжі, які стоять на просадочних лесових ґрунтах, особливо поблизу водогінних комунікацій, які протікають під землею.

Рішення

Щоб запобігти зсувам, просіданню ґрунту і провалів, враховуючи інженерно-геологічні особливості Дніпра, експерт з гідрогеології говорить про комплекс заходів.

За його словами, перш за все, потрібна прокладка нових, заміна або модернізація застарілих водних комунікацій з використанням найкращих доступних технологій. Наприклад, протягування нового пластмасового трубопроводу у старому.

Ще необхідно провести аудит технічного стану існуючих систем комунікацій:

«Для цього можуть використовуватися методи геофізичного дослідження, які виявляють місця, де ґрунт замочений — вони відрізняються від сухих місць за частотою електромагнітних сигналів».

Щоб своєчасно виявити витік, важливо встановити лічильники, додав Дмитро. Так з'явиться можливість вести облік всіх витрат на ділянках, де прокладено водопровід, і знаходяться розподільні станції, щоб не було неконтрольованих витоків.

Як місто реагує на проблему?

Ми написали запит до мерії з проханням розповісти, що влада робить, щоб вирішити проблему. Чекаємо на відповідь. І обов'язково опублікуємо. Що ж стосується аномальних злив, у мерії кажуть, що комунальні служби швидко реагують на всі виклики.

«Проте після таких дощів навіть найпроблемніші ділянки дорожнього руху практично через годину сухі. З таким обсягом і потоком опадів досить складно справлятися. Якби ливнівки ніхто не чистив, у нас би болото стояло так, як стоїть у сусідніх обласних центрах. Найважча ситуація — АНД район, який розташувався нижче рівня річки Дніпро», — сказав заступник міського голови, директор департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради Михайло Лисенко.

Всі, хто зіткнувся з підтопленням будинку, можуть звертатися на гарячу лінію міської ради Дніпра за номером (095) 732-12-12, (096) 732-12-12, (073) 732-12-12 або в МНС.

Стосовно певної служби, яка займається запобіганням зсувів, — у 90-х роках її ліквідували зі складу міської ради.

«Зараз різні комунальні служби відповідають за різні речі, пов'язані з чимось, що може привести до зсувів. Єдиної служби як такої немає», — відповіли журналістам сайту 34.ua у прес-службі міськради Дніпра.

Автор: Яна Кривобок

Реклама

Реклама